11 листопада 2014 р. у кафедральному римсько-католицькому соборі м. Мукачева з нагоди дня покровителя храму святого Мартина з Туру відбулася урочиста Служба Божа. Очолив її гість із Словаччини – помічний єпископ Братиславської Архидієцезії Йозеф Галко. До речі, кафедральний храм, у якому служить єпископ Йозеф, також посвячений св. Мартину.
На початку Служби новий настоятель кафедрального собору о. Роман Шнеп привітав гостя та всіх присутніх з духовенства і присутніх вірян. Єпископ-ординарій Антал Майнек висловив свою вдячність єпископу Йозефу Галко за його приїзд, а також оголосив, що цією Месою розпочинаємо приготування до року св. Мартина. З нагоди дієцезійної урочистості були присутні майже всі священики і сестри-монахині зі всієї Закарпатської області.
Напередодні свята у кафедральному соборі було відреставровано орган, який був зроблений братами Рігерами з Будапешту понад сто років тому, тоді як був збудований цей храм. Єпископ Антал Майнек наново посвятив цей величний музичний інструмент, щоб він служив на славу Божу і ще багато років радував наш слух своїм звучанням.
У проповіді єпископ Йозеф Галко сказав: «Дуже символічно, що саме в цю урочистість був освячений відновлений, відремонтований орган. Адже як труби органу співпрацюють з невидимим повітрям, щоб видати прекрасне звучання, так і людина, яка співдіє з невидимим Святим Духом, видає прекрасні «плоди» у своєму житті.» Також він заохотив всіх присутніх ближче придивитися до всім відомої події, коли св. Мартин у юному віці поділився плащем з нужденним. Сучасна людина дивлячись на гарно вбраного вершника, думає про нього, що це була людина відважна та заможна. У той час, коли жив святий Мартин, думка у цьому питанні не надто відрізнялась, більше того, воїн на коні поєднувався з силою свого скакуна. Тож це була ще й сильна, впливова особа. «Але св. Мартин єднався не тільки з силою коня, він поєднався з Кимось набагато сильнішим, від Кого отримав рішучість робити конкретні вчинки. Насамперед, Мартин з висоти свого становища на коні, помічає людину на дорозі. І в співпраці з Божою благодаттю, не тільки помічає, але і реагує – ділить військовий плащ навпіл і вдягає жебрака,» - підкреслив єпископ Йозеф. «Кожен, незалежно від свого високого соціального стану, - продовжив далі єпископ, - коли предстане перед Богом, почує запитання: “Чи ти помічав приниженого, слабкого?” Адже Ісус, як ми почули сьогодні в Євангелії буде казати: Я був нагий і ви зодягли мене, я змерз і ви зігріли мене…»
За заступництвом св. Мартина, молитва та спів підносились до небес латинською, угорською, українською, словацькою та німецькою мовами.
На завершення богослужіння єпископ-ординарій Антал Майнек вручив нагороду «Плащ св. Мартина» Pro Fide (за віру) пані Береш Агнесі з парафії Поладь Комарівці, яка працювала катехиткою у циганському таборі. Друга частина нагороди «Плащ св. Мартина» Pro Caritate (за харитативну працю) була вручена подружжю Біров Арпаду і його дружині Марії. Це була перша сім’я на Закарпатті, яка відгукнулась на заклик священика створити дитячий будинок сімейного типу. Маючи власних двох синів, вони прийняли інших діток на виховання і по сьогодні підтримують з ними стосунки і піклуються про кожного.
Після Божого благословення всі присутні були запрошені на аґапе, а для духовенства єпископ Йозеф Галко ще виголосив конференцію.
Тетяна Решетар