Сьогодні відбулася досить значима подія. Що в черговий раз підтверджує моє переконання, що Революція Гідності триває..
А саме, на моїх очах, Артур – боєць-доброволець, товариш по Майдану, вірменин за походженням, пришив на своїй військовій формі, окрім синьо-жовтого, червоно-чорний прапор УПА. На моє питання до нього чи знає він, що означає цей прапор, він відповів: «Звичайно, це з символ визвольної боротьби воїнів УПА, героїв Шухевича та Бандери, які боролися за свободу українського народу, за його незалежність, на територіальну суверенність як від фашистів, так і від «советів», і за те щоб в майбутньому такого не повторилось, але на жаль повторюється зараз на Південному-Сході України». Шухевич нагадує йому їх національного героя, одного з лідерів вірменського національно-визвольного руху кінця XIX - початку XX століть, борця за свободу – Андраник-паша. Потім він додав, що живе в Києві вже понад 30 років, Україна для нього, як і для нас – дім, сусіди – як родичі, українці – як брати і сестри, яких він не дасть образити і готовий боронити як своїх від будь-якої наволочі, якою в даному випадку є російський агресор.
{g}
Цю дуже чітку позицію вірмен, що живуть в Україні, щодо війни з Росією, доповнює і висловлювання іншого вірменина – Вануш Гаспаряна (Вано), який вже 42 роки проживає в Ужгороді, волонтера батальйону «АЙДАР», також нашого побратима по київському Майдану, де пробув 8-м місяців та 18 лютого 2014 р. в Маріїнському парку, перед Верховною Радою, попав у полон до «беркута», після чого втратив 15 зубів, отримав 18 швів на голові, переломи ребер, пальців, носа, через те, що як один з небагатьох, залишився і захищався до останнього від «беркутів» і тітушок, відстоюючи своє право на гідне майбутнє для своєї сім'ї та українського народу. Я не забуду, його слова, «що не важливо чи земляк ти чи ні, якщо ти прийшов у мій дім, на мою землю, зі зброєю, то ти – ворог!». Тому якщо ти патріот своєї Богом даної землі, то боротьба за її незалежність це наш обов’язок, це дань пам’яті і зусиллям наших предків та тим хто зараз кладе свою душу і тіло за нашу з Вами свободу!
Також хочу окремо відмітити 3-го вірменина – Петросяна Оганеса Арутюновича, ми ж його називали просто Вовка (Гобік), позивний АРА, київський доброволець батальйону «АЙДАР», який рівно 3 місяці тому, 23.08.2014 р., віддав своє життя за нашу з Вами свободу. Він був душею батальйону і героїчно, після пережитих 14 запеклих боїв за звільнення Новосвітливки (Луганська область), загинув під Сєверодонецьком, рятуючи Харків від планованого теракту, а своїх друзів-бійців від загибелі. В нього залишилась дочка Anush Petrosian, жінка та мама, якій ми будемо все життя вдячні за те, що народила такого справжнього патріота! Вічна пам’ять Герою України! Герої не вмирають!
Волонтер батальйону «АЙДАР» Віталій Грегор