Текст коментаря
Ваше ім'я
Код з малюнка:
Зберегти Скасувати

На Мукачівщині встановили пам’ятну дошку першому закарпатському академіку

24 листопада 2014 р., 17:49

Філософ, поет, академік та слуга Бога - таким був Михайло Лучкай

У суботу, 22 листопада, у Великих Лучках на Мукачівщині відкрили меморіальну дошку уродженцю цього села, відомому філологу, фольклористу, історику та релігійному діячу Михайлові Лучкаю (1789–1843) з нагоди 225-ї річниці з дня його народження.



Пам’ятну дошку отцю Михайлу Лучкаю встановили на місці зруйнованої греко-католицької церкви Вознесіння, спорудженої 1829 року отцем Василем Довговичем (1783–1849) – відомим філософом, мовознавцем, поетом, першим закарпатським академіком. Нині тут будинок лікарні. Урочисто відкривав та освячував меморіальний знак єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії владика Мілан. Відтак біля старовинного хреста, постамент якого зберігся після зруйнованої церкви, владика відслужив панахиду за жертвами Голодомору й за воїнами, які загинули на Сході України.

Професор Сергій Федака, який був присутній на відкритті, стверджує, що всі місця пам’яті мають бути позначені, тому відкриття меморіальної дошки є позитивом. Для журналістів цього дня було організовано й екскурсію одним з найбільших сіл України та Закарпаття. Ми мали змогу відчути село ногами і духом. Сергій Дмитрович підкреслює: не дивно, що такий розкутий історик, як Михайло Лучкай, походить із села лібертинів, тобто вільних селян. Приємною несподіванкою під час екскурсії став пам’ятник Героям Небесної Сотні – один із перших на Закарпатті, зауважує професор.

До слова, Михайло Лучкай (справжнє прізвище Поп) народився у Великих Лучках 19 листопада 1789 року в родині місцевого священика. На будинку, де побачив світ будитель, встановлена пам’ятна дошка. Сам Михайло Лучкай теж став священиком і навіть свого часу служив у місцевій греко-католицькій церкві. Потім тривалий час був ужгородським парохом. Похований в Ужгороді в каплиці біля церкви на Цегольні, де він довгі роки був настоятелем.

Михайло Лучкай є автором відомих праць латинською мовою – «Граматики слов’яно-руської: або старослов’янської і теперішньої, поширеної у карпатських горах, малоросійської мови, що є живим її діалектом» (1830 р.) шеститомної «Історії карпатських русинів» та інших. До речі, перекладом останньої опікувалися викладачі кафедри класичної філології УжНУ.

Іванка Когутич для Медіацентру УжНУ


Останні новини

Закарпаття

Україна

Світ

Всі новини »
Головний редактор - Ярослав Світлик, журналісти - Мирослава Химинець, Вікторія Лисюк, Габріелла Руденко.
© 2010-2014 «Час Закарпаття». Передрук матеріалів дозволений лише за умови гіперпосилання на chas-z.com.ua. E-mail редакції: chas.zakarp@gmail.com