Текст коментаря
Ваше ім'я
Код з малюнка:
Зберегти Скасувати

Шлях від начальника інспекції до рятівника людських життів (ФОТО)

26 листопада 2014 р., 09:03

Ветеран Мукачівської міліції поділився спогадами своєї нелегкої та відповідальної служби

Підполковник міліції у відставці Євген Горват майже 35 років життя віддав службі в правоохоронних органах. Працюючи на різних посадах, від інспектора до начальника міліції, всюди залишив про себе добру згадку. 

Сьогодні, у свої поважні 82 роки, Євген Іванович так само, як і колись, живе і переймається долею і майбутнім правоохоронних органів. У розмові з очільником Мукачівського міськвідділу міліції Віталієм Шимоняком підполковник у відставці згадав про свої цікаві, хоч і нелегкі роки служби в органах внутрішніх справ. 

Народився Євген Горват 7 січня 1932 року на Іршавщині. В 1951 році вступив до Львівського інституту фізкультури. Після закінчення першого курсу перевівся на заочне відділення і був призваний на військову службу. Після демобілізації працював в Мукачівському лісгоспі, в системі кооперативної торгівлі. В 1961 році вступив в органи внутрішніх справ на посаду начальника інспекції виправних робіт Мукачівського міського відділу міліції.

 - Змінивши кілька професій, ви зупинились на правоохоронних органах. З якої посади розпочалась ваша міліцейська кар`єра? 

- Майже два роки я працював начальником інспекції виправних робіт у Мукачівському міськвідділі. Потім перевівся на оперативну роботу, спочатку інспектором ОБХСС, згодом інспектором карного розшуку. В 1973 році очолив службу карного розшуку у Мукачівському міському відділі міліції. З наступного року мене призначили заступником начальника райвідділу міліції Мукачівщини. Пропрацювавши два роки, я очолив цей колектив аж на 10 років. 

- Керуючи районним відділом, ви досягали високих показників у роботі, побудували нове приміщення райвідділу. Чи є випадки, які згадуєте і до сьогодні? 

- Звичайно є. Відверто кажучи, це випадки і ситуації, які виникали під час роботи в оперативних службах. Ця робота сьогодні, як і колись, вважалась однією з найскладніших, вимагала багато часу, зусиль, але водночас була цікавою. Випадок, який, напевно, увійшов в історію і закарбувався у моїй пам`яті назавжди, виник через «любовний трикутник». 

Хлопець Анатолій, будучи у відряджені в м.Одесі, познайомився і закохався у дівчину Меланію. Однак вдома у Мукачеві в нього була дружина і маленька дитина. Чоловік розривався між двома жінками. Тоді в коханки з приморського міста визрів план – отруїти законну дружину коханого... Спочатку вони з Анатолієм думали отруїти її газом, проте це виявилось небезпечним для мешканців всього будинку. Про новий задум підступних коханців оперативники дізнались із переписки, яка потрапила до рук правоохоронців. У листі, який прочитали, дізнались, що жінка з Одеси везе пляшку вина зі смертельною дозою отрути... Проте на вокзалі в Мукачеві одеситку зустрів не коханий Анатолій, а незнайомий високий чоловік. Це був Євген Горват, який взяв жінку під руку і провів до міськвідділу міліції для дачі показів… 

- Знаю, що за час вашої міліцейської служби трапився з вами й нещасний випадок. Затримуючи зловмисника, хуліган накинувся на вас із сокирою, проте вам вдалося врятувати людські життя. 

- У 60-ті роки на чергування до «чергових кімнат», так тоді називались нинішні чергові частини, залучались спеціалісти з інших служб. Спеціально підготовлених кадрів не було. Того дня мені випало чергувати. На лінію «02» поступило повідомлення про те, що на будинок, де проживали болгари, які займались вирощуванням овочів на землях нинішнього мікрорайону «Росвигово», напав невідомий чоловік. Також по телефону повідомили, що невідомий з сокирою намагається зарубати жінку з дитиною, які мешкали у тому будиночку. Прийнявши виклик, я відразу виїхав на місце події. Дійсно, коли ми приїхали, чоловік вибивав вікна і намагався проникнути до приміщення. Однак, коли побачив людей у формі, почав тікати. Наздоганяючи його, я кілька разів просив зупинитися, здійснив два попереджувальні постріли вгору. Тоді чоловік розвернувся і замахнувся на мене сокирою. Я вистрілив йому в руку, але він не зупинився й двічі вдарив мене, спочатку в голову, а потім в руку. Сильним ударом зловмисник проломив мені череп, я втратив свідомість. Проте правопорушника було затримано. Далі були дві операції, півроку реабілітації, зате через деякий час я знову повернувся до служби в міліції. 

- Ви пережили багато чого і досягли мало кому досяжних висот за час служби в правоохоронних органах. Згодом стали депутатом районної ради, очолили Раду ветеранів Мукачівського РВ УМВС. Що сьогодні хочете побажати молодому поколінню правоохоронців? 

- У нинішніх умовах в міліції працювати нелегко. Проте кожен, хто одягає на плечі погони, повинен чітко усвідомлювати свої завдання та функції. Він – взірець для тих, хто поряд, захисник для всіх, хто потребує допомоги, підтримки, поради. Тож я бажаю всім колегам залишатися вірними присязі і Батьківщині. 
Наталія Машіко, Мукачівський МВ УМВС

Останні новини

Закарпаття

Україна

Світ

Всі новини »
Головний редактор - Ярослав Світлик, журналісти - Мирослава Химинець, Вікторія Лисюк, Габріелла Руденко.
© 2010-2014 «Час Закарпаття». Передрук матеріалів дозволений лише за умови гіперпосилання на chas-z.com.ua. E-mail редакції: chas.zakarp@gmail.com