Текст коментаря
Ваше ім'я
Код з малюнка:
Зберегти Скасувати

Таємниці замку Нялаб відкривають сучасникам ужгородські археологи

28 лютого 2014 р., 14:18

За останні десятиріччя в Європі значно підвищився інтерес істориків до похмурих і величних пам’яток середньовіччя – замків. Цей процес не обійшов і Закарпаття, де помітно збільшилися обсяги археологічних досліджень кам’яних твердинь

Зокрема з 2007 року вивченням фортифікацій Виноградова, Королева, Середнього, Броньки, Квасова, Сільця, Вишкова та Чинадієва зайнялася експедиція Ужгородського національного університету.

Славетна історія замку Нялаб

Серед зазначених пунктів особ­ливий успіх на науковців чекав у замку Нялаб у селищі Королево Виноградівського району. Всі знають ці руїни, які лишилися від фортеці, що колись стояла на високій горі – з них зачаровано можна годинами дивитися на води славетної Тиси...
Уперше місцевість під назвою Нялаб згадується в грамоті 1262 року, за якою угорський король у своїх угіддях поблизу с. Фелсас (перша назва сучасного Королева) наказав звести мисливський будинок на горі, в якому зупинялася б вища угорська знать. Наприкінці XIII століття ця будівля була укріплена кам’яними мурами й стала замком.

Але вже невдовзі фортецю зай-няв Беке Боршо, який брав активну участь у повстанні Матея Чака (1312 р.) проти угорського короля Карла Роберта Анжуйського. У відповідь на це військо короля захопило замок штурмом, після чого кастеляну Мукачівської фортеці Томашу наказали його відбудувати.

Із часом реставрований замок став центром домінії, разом із якою був переданий угорським королем Лайошем I Великим на правах ленного володіння волоському воєводі Драгу. В цей період, крім захисної функції, фортеця виконувала роль культурного центру, про що свідчить переписане тут у 1401 році тетра­євангеліє на слов’янській мові.

Ще за чотири роки король Угорщини передав Нялабський замок у власність феодала Перені. Поперед­ні господарі фортеці, волоські магнати, не змирилися з утратою майна й постійно нападали на свої колишні володіння. Зіткнення з ними змусили Перені в XV ст. реконструювати укріплення та посилити їх додатковими захисними спорудами.

Оскільки військовими діями нічого досягти не вдалося, то волоські дворяни для повернення собі замку почали судові процеси, які тривали майже сторіччя. Кінцеве рішення суду, підтверджене королівською грамотою 1506 року, остаточно закріпило Нялаб за родиною Перені.

У 1526 році в битві під Мохачем загинув власник замку Габор Перені – права рука угорського короля Владислава II Ягеллона. Фортеця перейшла у власність його дружини – Катерини Франгепан. За фінансової підтримки вдови перекладені з латині в замку Нялаб Бенедиктом Ком’яті «Листи Св. Павла на угорській мові» були видані в 1533 році в Кракові й стали першою друкованою угорською книгою.
У XVII ст., після виступу проти Габсбургів магнатів Франгепанів, близьких родичів власників замку, імператорське військо захопило укріплення. В 1671 – 1672 роках за наказом імператора Леопольда I фортеця була зруйнована авст­рійським гарнізоном і більше не відбудовувалася.

Незважаючи на насичену подія-ми історію Королівського замку, донедавна в ньому та в його окрузі проводилися лише періодичні незначні археологічні пошуки. 

Наприкінці першого десятиріччя XXI ст. за вивчення Королівського замку Нялаб взявся УжНУ. З 2007 року і по сьогодні викладачі й студенти відкривали таємниці історії, зазираючи через знайдені речі в сиву давнину. У ході робіт зібрана значна колекція матеріалу: тисячі фрагментів керамічного посуду, в тому числі імпортного (графітового – австрійського, лоштицького – моравського), кахлі, а також вироби зі шкіри, кістки, скла, металу (побутові речі, зброя, монети, медальйон). Аналіз знахідок свідчив про функціонування укріплень щонайменше від початку XIV до середини XVII ст., що узгоджується з інформацією письмових джерел.

Особливий успіх чекав на дослідників при вивченні центральної частини замку. Тут поблизу південно-східної стіни основної замкової споруди виявили житлове приміщення, яке опалювалося кахляною піччю. Коли з-під інструментів археологів з’являлися все нові й нові плитки з зображеннями, всі немов відчували дихання людей, котрі стояли на цьому самому місці понад чотири століття тому...
Як і наші предки, студенти, затамувавши подих, дивилися на Святого Юрія, який їде на коні й убиває змія списом; на короля, що сидить на троні; на Самсона, котрий роздирає пащу леву й багато інших мотивів.

Особливо всіх вразили зображені на кахлях герби (ворон із перстнем Матяша Корвіна, літаюча голова з короною Перені, двоголові орли Габсбургів). Ці кахлі, напевно, вже своїм виглядом гріли господарів замку навіть тоді, коли піч не топилася.

А біля печі – польська монета, що випала в когось із кишені в ХVII ст.; мідна пластинка з написом ELNLLEMOI, що відірвалася з обкладинки книги – упала й загубилася на сторіччя; ручка ножа з заклепками у вигляді трефи гральних карт і ще багато-багато цікавого.

Але, скажемо ми, – це спостерігали тільки обрані, ті, хто брав участь у розкопках, або туристи, яким пощастило побачити розкриття таємниць Нялаба. На щастя, працівники озброєної лопатою науки не егоїсти – вони готові поділитися своїми знаннями й відчуттями від побаченного з краянами і вже завершують роботу над книгою, в якій розкрито багато загадок, що приховала наша земля під своєю товщею на Королівському замку.

Чекаємо...

Ігор Прохненко, доц. кафедри Історії Стародавнього світу та Середніх віків УжНУ


Останні новини

Закарпаття

Україна

Світ

Всі новини »
Головний редактор - Ярослав Світлик, журналісти - Мирослава Химинець, Вікторія Лисюк, Габріелла Руденко.
© 2010-2014 «Час Закарпаття». Передрук матеріалів дозволений лише за умови гіперпосилання на chas-z.com.ua. E-mail редакції: chas.zakarp@gmail.com