До офісу волонтерського руху, що по вулиці Шевченка у Виноградові, часто навідуються городяни Іван Стойка з дружиною Людмилою – то продукти харчування приносять для військовослужбовців, то одяг, то передають гроші. В одній із таких їхніх передач були рушники, з якими пов’язана ця хвилююча історія.
Це було поблизу міста Щастя. Коли туди навідалися наші волонтери, солдати 128-ої бригади з підручних матеріалів саме спорудили маленьку капличку, щоб помолитися у хвилини перепочинку між боями. Кажуть (і це правда), що там, на передовій, у Бога вірить навіть найзапекліший атеїст. Однак на той час у військових не було жодного святого образа чи бодай іконки, чим хлопці були трохи засмучені.
Розпаковуючи привезений волонтерський вантаж, у великій картонній коробці від подружжя Стойків серед інших потрібних речей бійці знайшли декілька рушників з українським орнаментом і вишитими словами «Христос Воскрес!», а також пляшку води з написом «Освячена». Зраділи цьому як діти: рушниками прикрасили капличку, а воду порівну розділили між собою і помолилися за мир і спокій в державі.
Про це нам розповіли виноградівські волонтери, які повернулися з рейсу. У здорових і мужніх чоловіків, які про це говорили, а також у жінок, які слухали цю зворушливу історію, на очах були сльози.
Хочу подякувати Івану та Людмилі Стойкам, які в такий спосіб знайшли можливість потішити наших земляків. І хочеться вірити, що ковток освяченої води збереже життя нашим солдатам.