Проте чи вдадуться вони до військової ескалації в Альянсі поки що не готові прогнозувати, заявив в інтерв’ю
Радіо Свобода представник генерального секретаря Північноатлантичного альянсу Джеймс Аппатурай.
«Ясно, що Росія є спроможною підтримати зростання напруги та вже надала сепаратистам багато зброї, систем протиповітряної оборони, навчальної допомоги, інших важких видів озброєнь. Росія також продемонструвала, що може під прикриттям військових навчань поблизу кордонів перекидати військову силу. Вона робила те саме в Грузії. Якщо Ви питаєте, чи можуть вони піти в наступ? Так, можуть. Чи справді вони це зроблять, я не знаю», – сказав речник НАТО.
За його словами, у НАТО бачать певне обмежене виконання мінських угод. «Але воно не є повним. Приміром, спеціальна моніторингова місія ОБСЄ не була допущена до певних контрольованих сепаратистами районів. Як дипломат, я мушу висловити певний стриманий оптимізм. Ми всі дуже ретельно спостерігаємо за розвитком ситуації. Нині немає впевненості, принаймні в мене, в тому, що ситуація не погіршуватиметься», – додав Аппатурай.
Він заявив, що НАТО, як і українська сторона, знає місця концентрації військової сили Росії й сепаратистів, рух тилових частин, тренувальні бази, розташування озброєнь. «Наші військові спостерігають за ситуацією дуже уважно. Буквально на днях три генерали НАТО зустрічалися з генеральним секретарем Альянсу, щоб викласти йому доволі вичерпну картину стану справ. Я брав участь у цій зустрічі», – сказав представник Альянсу.
Україна і Захід звинувачують Росію у підтримці проросійських сепаратистів на Донбасі. Москва ці звинувачення відкидає, заявляючи, що на Донбасі немає російських військових, але є «добровольці».
Бойові дії на Донбасі тривають з квітня 2014 року.
12 лютого лідери України, Франції, Німеччини і Росії домовилися про припинення вогню на Донбасі від 15 лютого, а також відведення важкого озброєння від лінії розмежування. Домовленості повністю не виконуються, сторони конфлікту обвинувачують одна одну в порушенні режиму припинення вогню.