За тиждень до поселення студенти й керівники практики опитали респодентів у навколишніх селах – Оріховиці, Невицькому та Оноківцях, зібравши досить цікавий польовий матеріал. У планах – охопити також Ворочево, Кам’яницю й інші найближчі села.
Студенти працюють зі своїми керівниками у трьох групах на різну тематику, що уможливлює докладне вивчення обраних для дослідження населених пунктів. Крім керівника практики доцента Павла Леня, з групами працюють доцент Василь Коцан та Василь Король. Із самого початку студенти самоорганізувалися, обравши начальником бази свою колегу Ярмілу Басараб.
У ніч із 6 на 7 липня молодь влаштувала реконструкцію народного свята Івана Купала. Плели вінки, прикрашали марену, відтворили ляльку-мотанку. Як настали сутінки, студенти і керівники рушили до річки, в якій, за традицією, було втоплено марену. Дівчата вкинули вінки в воду, загадуючи на своїх суджених. Протягом вечора влаштовували народні забави, перестрибували через вогнище, співали традиційні пісні тощо.
Уже з 8 липня студенти приступили до стандартної роботи в групах, працюючи з респондентами та чергуючи в таборі.
Загалом, кафедрою історії України чи не вперше за десятки років відновлено стаціонарне проведення етнографічної практики, незважаючи на всі труднощі сьогодення.
Збір польового матеріалу й реконструкція народних традицій і звичаїв дуже важливі для розуміння уявлень сучасних закарпатців про повсякденне життя, побут та їхнього духовного світу.
Медіацентр УжНУ