Завітали й випускники філфаку Василь Густі, очільник Закарпатської письменницької організації, Наталя Ребрик, проректор ЗХІ, Іван Ребрик, директор видавництва «Ґражда», Єлизавета Барань, доцент Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ, працівники Наукової бібліотеки УжНУ, Іван Німчук, брат професора Василя Німчука, та його донька Мирослава Іванівна, теж випускники нашого вишу.
Творчий колектив, який складається з уже колишніх студентів відділення журналістики та викладачів кафедр журналістики й української мови, презентував науково-популярний фільм «Вимір справжности», присвячений Василеві Васильовичу Німчуку, одному із найвидатніших сучасних українських мовознавців, члену-кореспонденту НАН України, завідувачу відділу історії та граматики Інституту української мови Національної академії наук України.
За словами декана філологічного факультету Галини Шумицької, «Вимір справжности» – це фільм не просто про Василя Німчука, випускника філфаку, доктора філологічних наук, професора, члена-кореспондента НАН України (двох таких випускників має філфак – ще Олекса Мишанич). Нинішня презентація присвячена спадкоємності поколінь: фільм про одного з перших випускників факультету створили цьогорічні його випускники – студенти відділення журналістики під керівництвом викладачів кафедри, значна частина яких теж є випускниками філфаку.
«Коли життя дає можливість доторкнутися до чогось дуже чистого, дуже справжнього, правильного, то ти сам мимоволі стаєш кращим, глибшим. Наш фільм є не так спробою показати, що є геній науки, видатний діяч (хоч і це правда), це спроба показати, що серед нас є люди – люди духу, люди душі, люди справжности, – пояснює одна з творців стрічки, випускниця відділення журналістики Світлана Лапига. –
Це краплинка того, що можна сказати про Василя Васильовича Німчука. Люди, з якими ми зустрічалися, розпитуючи про нього, світилися. Заслуга Василя Васильовича в тому, що він змушує шукати в собі душу, розуміти, що є в кожному слові й найменшій буквочці. Цей фільм – більше, ніж досвід, більше, ніж робота. На прикладі Василя Васильовича ми усвідомлюємо, що можна жити чесно, вірити непохитно, бути вірним і просто любити. І вже не важливо, чи скажуть тобі «дякую», чи йтимуть з тобою, чи будуть приязні до тебе. Про таких людей кажуть: люди, поціловані Богом», – каже Світлана.
Світло й доброту відомого науковця глядачі можуть побачити й відчути, переглянувши стрічку. А під час презентації це підтвердили й люди, які добре знають Василя Васильовича Німчука.
Так, професор Павло Павлович Чучка стверджує, що це зразок справжнього спеціаліста, який досяг висот у науці й при цьому не був аскетом. Брат відомого науковця Іван Васильович Німчук щодня спілкується з братом, якого вдома завжди чекає його кімната з книгами.
«З людьми поводиться по-простому, підтримує громаду рідного села Довге, спілкується з односельчанами. Працює дуже наполегливо, із собою завжди має папір і ручку, щоб принагідно записати якесь слово чи нове тлумачення. Не раз телефонує мені, щоб уточнити значення якогось слова, навіть якщо знає, все одно перевіряє», – розповідає брат Василя Васильовича. Пан Іван задоволений фільмом, переконаний, що Василь Німчук цього заслуговує.
Завідувач кафедри журналістики Юрій Бідзіля подякував викладачам та студентам відділення журналістики за якісну роботу й навів слова Ліни Костенко, яка називає таких людей, як Василь Німчук, аурою нації.
«Василь Васильович Німчук – науковець, виходець із села, який став відомим мовознавцем. Це приклад для наступних поколінь, – стверджує проректор із науково-педагогічної роботи, професор Мирослава Лендьел. – Тому хочу порадити студентам: не порпайтесь у власній історії – мрійте. Чим більша буде мрія, тим більшого досягнете!».
Акція відбулася в рамках святкування 70-річчя УжНУ, у структурі якого далекого 1945-го року почали працювати всього 4 факультети, з-поміж яких і філологічний. Тоді фах філолога опановувало 40 студентів, а навчало їх 10 викладачів. Нині тут навчається близько тисячі студентів, працюють понад півсотні професорів, доцентів, викладачів.
До слова, це друга науково-популярна стрічка, створена викладачами кафедри журналістики УжНУ. Перша була присвячена професору Йосипу Олексійовичу Дзенделівському.
Іванка Когутич, Фото Роберта Паппа