Сьогодні ужгородські футболісти поступилися з рахунком 0:1 луганській "Зорі". Ось як прокоментував поєдинок головний тренер "Говерли" В'ячеслав Грозний.
"Можу подякувати господарям за теплий прийом, за професійне ставлення, -- цими словами Грозний розпочав свою післяматчеву прес-конференцію в Луганську, де "Говерла" програла 0:1. -- Ми почували себе, як вдома. По грі: ми за 10 днів граємо 4-й матч. Я прихильник того, щоб всі команди пропущені тури грали в один день. Це було б нормально. Два на третій грати важко. По-перше, у нас немає тієї обойми футболістів, при якій можна було б грати безболісно. Одним і тим же складом я вже спробував зіграти з «Іллічівцем». У хлопців навіть емоцій в очах не було. Вони не встигають відновитися. Після серйозних матчів на відновлення потрібно 72 години.
Після гри з «Дніпром» я сказав, що зробимо велику ротацію. Я б і 11 чоловік поміняв, але нажаль 4-ро травмовані, включаючи Шацьких, Шарпара, Ороса, якому зашили голову після зіткнення з Бойком. 4 людини у нас навіть не прилетіли сюди.
Ми розуміли, куди їдемо. Знали, що тут швидкі флангові гравці. І Хомченовський, і Данило просто реактивні. При грі 1 в 1, я вже говорив, з ними мало хто впорається. «Зоря» грає в дуже хороший, вертикальний, агресивний футбол. Дуже багато передач за спину захисникам. Якби я грав у 4 захисника, у нас би вже в першому таймі були величезні проблеми.
Мені довелося грати в 4,5 захисника, коли один гравець «плаваючий». Коли команда володіє м'ячем, він висувається вперед і грає опорного. Такий у нас Балафас. А коли м'ячем володіє суперник, він розбудовується і стає 3-му центральним захисником. А два захисники мають можливість страхувати. Ми і з «Дніпром» так грали. Це нормально.
В принципі, за 10 хвилин до кінця рахунок був 0:0 і така гра виправдовувала себе. Так, десь не йшов останній пас, але таким складом мої хлопці не грали. Степанюк, наприклад, взагалі перший раз вийшов у стартовому складі. Здібний хлопець. А коли їх ставити, якщо не зараз, коли над нами не тяжіє результат? Ми не йдемо вгору, вниз не впадемо. Завдання були вирішені ще в Запоріжжі, коли ми виграли. У минулій грі Шевченко, в цій - Бабенко. До речі, ваш луганський хлопець. Дуже добрий і порядний.
Так, шкода, що пропустили. «Зоря» створила більше моментів, ніж ми. Десь у нас не йшов останній пас. Він у нас не йде весь сезон, хоча ми багато над цим працюємо. На жаль, немає стабільного складу з різних причин. У «Зорі» дуже багато молодих і талановитих гравців. Це приємно. Хочу, щоб у «Говерлі», де я зараз працюю, теж росла молодь. Поки ще їх мало. Причини різні. І економічні, і ті, що у свій час із Закарпаття повивозили в ТОП-клуби 14-15-річних хлопчаків. Коли мені в Закарпатті кажуть: «Грозний, став місцевих», то я б з задоволенням, але скажіть кого? Деякі 16-17-річні хлопчаки навіть з першою командою тренуються. Я спеціально роблю так, щоб уболівальники бачили, що команда відкрита. Це їхня команда.
Є аспект більш важливий, ніж футбол. Це життя! Я хотів би, щоб у нас в країні завжди було мирне небо. Хіба має значення, на якому люди говорять мовою? Я працював в Болгарії, вивчив болгарська, тому що я повинен був спілкуватися з вашими болгарськими колегами в прямих ефірах. Я повинен чути, про що говорять футболісти, підказувати. Через перекладача ці ідеї не донесеш. Мова повинна об'єднувати, а не роз'єднувати людей. Політика не повинна стояти над людьми. Ми приїхали, в Луганську все спокійно і добре. Це певні люди, які займаються геополітикою, хочуть, щоб у країні було не дуже добре.
Все одно все буде відмінно, тому що ми хочемо працювати, хочемо, щоб добре жили наші родини. Хочу, щоб у Луганську у вас завжди була така ж тепла атмосфера, як і сьогодні на стадіоні. Кажуть, футбол поза політикою, але ми у своїй країні граємо для вас, для наших уболівальників. Незалежно від кольору шкіри чи віросповідання. Для своєї країни ми намагаємося свою роботу робити професійно, наскільки це можливо.
- Чому такий досвідчений, інтелектуальний гравець, як Мірко Райчевіч, сидить біля вас на лавці запасних?
- Ви маєте рацію. Він досвідчений, дуже порядний хлопець. Я звик розмовляти з гравцями чесно. Не вмію обманювати, та й не потрібно це. Вийшло так, що з моїм приходом я Ле Таллека став використовувати в опорній зоні. Ле Таллек, з позиції нападющего, не дуже добре відкривався, ми не могли його ніяк обслужити, хіба, що на голову передачі робити.
Почали з ним розмовляти. Я сказав, що він швидкий, технічний, добре включається з глибини і вирішив спробувати його на позиції опорного. Він відповів, що не говорив мені, але грав раніше на цій позиції. У нас прискорилася командна гра. Він добре відбирає, відмінно грає головою. Нам не вистачало футболіста, який грає ще й на другому поверсі. Вийшло так, що він зайняв те місце, де грав Мірко Райчевіч і в тренуваннях виглядав для командних дій корисніше.
З Мірко ми розмовляли. Я йому сказав, що якщо будеш пристойно виглядати - будеш грати. Є ще Балафас, Кочіш, Буяльський, Вечурко. До цього у нас не було гравців в опорній зоні, крім Мірко, але потім їх виявилося багато. Я сказав йому, що буде нормально і чесно, якщо він піде в оренду. Йому потрібно грати. З ним ніяких проблем. Він відмінний хлопець.
Інформаційний відділ ФК «Говерла»