Попри всю емоційність першої сесії Закарпатської облради нового скликання вона залишила ряд загадок, котрі стануть зрозумілішими хіба що у вівторок, коли депутати зберуться знову.По-перше, те, що більшість сформується у форматі «Єдиний Центр”, “Батьківщина” і КМКС (разом 34 голоси з 64), сумніватися не доводилося. Але те, що вона висуне на голову облради саме О.Кеменяша – це вже був сюрприз. Попри великий досвід партійного керівництва і роботи у парламенті Олександр Михайлович ніколи не керував радою (хоча би міською чи районною), то ж зрозуміло, що в разі перемоги десь рік мав би освоюватися у незвичному для нього кріслі. Хіба що його посилали туди не так для роботи, як для конфронтації з губернатором. Принаймні, зрозуміло, що основні функції по керівництву радою, особливо її апаратом, мали би відійти до двох заступників голови облради.
У такому виборі могли зіграти роль і певні всеукраїнські моменти. Рейтинг Ю.Тимошенко зараз зростає – на відміну від більшості інших політиків. Тому позиція «ЄЦ” могла бути таким собі реверансом перед цією фігурою з далекосяжними подальшими намірами.
По-друге, Г.Москаля на сесії відверто провокували на різні екстравагантності. Опоненти вже добре вивчили, як і чим його можна вивести із себе і залюбки користуються такими можливостями. Губернатор нагадував музичний інструмент, щодо якого вже добре відомо, де і на яку мозолю слід наступити, аби отримати бажаний звук. За п’ять годин сесії ці знання збільшилися, причому не тільки у політичних противників, а й в усіх присутніх. Мета шоу цілком зрозуміла – скомпрометувати губернатора в очах всього Закарпаття і України і прибрати його з області. Принаймні ,губернатор, яким опозиція крутить, мов циган сонцем, це повний нонсенс.
Не дуже зрозуміло, навіщо він сам на це куплявся. Можливо, справді, бажання працювати тут давно немає. Оскільки перша спроба піти у відставку не вдалася, тепер Г.Москаль свідомо провокує другу, не залишає Президентові вибору. Взаємини із місцевим політикумом безнадійно зіпсовано, репутація і перспективи місцевої «Солідарності” під великим питанням. Вона і так вже скомпрометована незрозумілими народові блокуваннями в багатьох районних радах, а якою тепер буде її позиція в раді обласній – не скаже взагалі ніхто.
По-третє, дивними виявилися результати голосування за голову облради, яке вдалося провести з такими великими зусиллями. А в результаті не вистачило рівно одного голосу. Що це – зрада двох членів коаліції чи все було обумовлено наперед? Якщо перше, то навіщо тоді так непокоївся губернатор, а також члени «Солідарності” і “Відродження”? Чи це була тільки димова завіса, аби опоненти думали, ніби все іде виключно за їхнім сценарієм? Але ціну за таке відвернення уваги заплачено просто несумірну. Перетворення Закарпаття на божевільню в очах цілої України – таке краяни навряд чи пробачать.
Хіба що все з двома нестійкими депутатами більшості вирішилося в найостанніший момент. Коли ж від самого початку існував сценарій , що О.Кеменяш – це тільки пробна куля (така підозра виникає через те, що зберегти імена двох відступників у таємниці неможливо, вони легко вираховуються), то на кого же робитиметься реальна ставка? Чи вдасться долучити до наступного голосування ще яку-небудь фракцію (як варіант – окремих депутатів з інших фракцій). Після четвергового шоу шанси на це дуже зросли. Висунення кандидата, скажемо, від «Відродження” все одно залишаються мінімальними. Найімовірніше, наступний претендент буде таки від «ЄЦ”. Тоді поразка Г.Москаля була би просто приголомшливою.
У вівторок сесія продовжитися. Хотілося би, щоб не за принципом “Show must go on”, а у більш пристойному форматі, з результативними голосуваннями. Повинна нарешті сформуватися конфігурація сил, здатних взяти на себе відповідальність за долю області. після зовнішньополітичних успіхів попередньої облради, починати роботу нової із такої брутальної компрометації себе в очах усіх, в тому числі найближчих сусідів, це може обернутися мільйонними збитками. Занадто велика ціна за пару годин дурного сміху.
Сергій Федака.