У п’ятницю, 13 листопада, при обласному музеї народної архітектури та побуту запрацювала студія, учасників якої навчатимуть тонкощам виготовлення традиційної закарпатської вишиванки.
На відкритті студії побували її керівники. Це, головним чином, майстриня Тетяна Когутич, котра проводитиме зі студійцями більшість часу, даючи практичні поради. Журналіст-культуролог зізналася, що не є спадковою вишивальницею. Звичайне хобі переросло в професійне заняття під впливом авторитетного знавця українських вишивальних традицій Юрія Мельничука, курси якого в Музеї Івана Гончара відвідувала Тетяна. Здобувши такий досвід, майстриня не тільки сама серйозно зайнялась рукоділлям, але й почала ділитися знаннями з іншими. Своїм нинішнім учням, приміром, представила колекцію власних, придбаних колись вишиванок, що, попри їхній досить привабливий вигляд, не несуть того змістового навантаження, яке вкладали у вишивання наші пращури. Закарпатські сорочки, які нині представлені у продажу, однаково, як і сорочки інших регіонів України, «штампують» на Львівщині й Івано-Франківщині, ясна річ, не надто ускладнюючи масове виробництво заглибленням у ті чи інші локальні особливості. Завдання ж майстрині – допомогти студійцям виконати саме автентичну закарпатську сорочку, не просто одежу, а оберіг.
Теоретично скеровуватиме навчальний процес завідувач експозиційного відділу музею, кандидат історичних наук Василь Коцан, опираючись на власні дослідження, а також – на монографію кандидата мистецтвознавства, викладача Закарпатського художнього інституту Романа Пилипа «Художня вишивка українців Закарпаття ХІХ – першої половини ХХ ст.». Більш лаконічною, але не менш яскравою демонстрацією традиційного вбрання закарпатців є ініційовані завідувачем відділу науково-освітньої роботи музею Тетяною Коцан-Сологуб сувенірні листівки «Традиційний народний одяг та вишивка Закарпаття», які видано цьогоріч. Що й казати, сприятимуть охочим продовжувати вишивальні звичаї краю багаті фонди музею, які налічують понад 6 тисяч зразків одягу та вишивки – репрезентантів усіх 9 основних одягових комплексів на Закарпатті.
Перше заняття запланували вже на наступний четвер, поінформували в облуправлінні культури. Говоритимуть про вимоги до крою, далі – розглянуть вишивальні техніки. Зустрічатимуться студійці щодва тижні з тим, аби мати достатньо часу для закріплення вивченого матеріалу в дії. Готові сорочки учасники сподіваються вдягнути вже на Великдень, і в цьому присутній на презентації Роман Пилип побачив певний символізм: саме так наші предки, пізньої осені, закінчивши роботи в полі, приступали до рукоділля й теж убиралися в обновки на Пасхальні свята.
Газета "Новини Закарпаття"