Текст коментаря
Ваше ім'я
Код з малюнка:
Зберегти Скасувати

Лише чверть місцевих бюджетів Закарпаття здатні забезпечити функціонування своїх структур

9 грудня 2015 р., 18:33

Тому так важлива децентралізація

«Децентралізація публічної влади України в контексті стратегії розвитку Закарпаття» - таку тему для свого «круглого столу» обрали науковці УжНУ для дискусії із практиками виконавчої влади. Захід відбувся у залі вченої ради освітнього закладу 8 грудня за участі проректорів вузу, провідних фахівців правничих та політологічних наук, представників галузевих управлінь Закарпатської ОДА, державних установ та студентів університету. Безпосередню участь у спілкуванні взяли й експерти Офісу реформ у Закарпатській області.На необхідності тісної взаємодії науки із практикою, зокрема, наголосив, відриваючи зустріч заступник голови ОДА Олександр Петік: «Реформи – не лише об’єктивна необхідність, але й реальність сьогодення. Для того, щоб у такий період уникнути можливих помилок, практики потребують чіткого дороговказу. І саме на нього ми розраховуємо, у тому числі, і завдяки цій зустрічі».

Чому ж так важливо провести, а не лише говорити про децентралізацію влади в Україні. На думку проректора УжНУ, доктора юридичних наук Мирослави Лендьел, окрім іншого, децентралізація – це можливість запровадження ефективного менеджменту, адаптації до регіональних особливостей у провадженні ефективної політики. У той же час, науковець визнає існуючі ризики: анклавізація, вибудова власної регіональної ієрархії влади тощо. «Проте світ має і знає приклади застереження від таких ризиків: громадський контроль, місцева демократія, реальне самоврядування. Саме визначення ризиків – для їх застереження,і чітке і зрозуміле формулювання переваг – для використання і має стати завданням і теоретиків, і практиків», - вважає Мирослава Олександрівна.

Практики, як завжди спираючись на конкретні факти, мають чимало питань. У той же час визнають: зміни в законодавстві, навіть до прийняття конституційних новацій, уже дають свої результати. Так, лише податкові зміни принесли місцевим бюджетам Закарпаття додаткових 1 616 млн.грн., а отже перевиконання може сягнути 50%. За словами заступника департаменту фінансів Наталії Боркулеш, цього року на капітальні видатки вдалося використати 220 млн.грн.: «Ми розуміємо, що не всі питання мають відповіді, але згадаймо, коли в останнє вдавалося застосувати гроші для капітальних видатків? А зараз, мусимо визнати, ці кошти видно й пересічним громадянам: ремонтуються дороги, відновлюються школи. Тобто цей механізм, який держава передала місцевим громадам, працює вже!». З іншого боку, говорити про реформування фінансових відносин, оптимізації використання коштів необхідно, переконана фінансист. Так, аналіз цієї сфери показує, що на Закарпатті лише 26% місцевих бюджетів мають ресурс для забезпечення своїх функціональних органів і навіть можуть надавати мінімальні послуги. Виникає питання: хто фінансує ті, більше 70%? Саме для вирівнення цієї диспропорції, у тому числі, і необхідно провадити адміністративно-територіальну реформу, переконані експерти.

Іван Дем’янчук, директор Офісу реформ у Закарпатській області, наголошує: «Об’єднання заради об’єднання не може і не є метою адміністративно-територіальної реформи. Створення ж спроможних громад – процес тривалий і непростий. Як бачимо вже на прикладі двох новоутворених громад, основним ризиком може стати відсутність кваліфікованих кадрів, професіоналів, яких до цього громади не потребували. Саме у цьому питанні допомога громадам вкрай необхідна».

Із цим погоджується і керівник Закарпатського обласного центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників державних підприємств, установ і організацій Руслана Натуркач. Очолювана нею структура, за участі експертів Офісу реформ, науковців УжНУ вже втілює відповідні програми. І, як бачить фахівець, запит на них постійно збільшується.

Звичайно, у надскладний період, який нині переживає країна, негатив, почасти, перекриває паростки позитиву. Тим більш важливо про це говорити переконана Мирослава Лендьел: «Місцеві бюджети отримали додатковий ресурс, отримають його ще більше у разі об’єднання. Що потрібно, аби люди відчули перевагу? Перше – громадський контроль за видатками. Наступне – поширення позитивного досвіду. А що ж може стати індикатором доцільності використання коштів? Соціальні стандарти, прийняті державою!».

Власне, на відсутності таких стандартів наголошує і експерт офісу реформ Олег Лукша. Коли ми говоримо про бюджетні розрахунки: в освіті, медицині – як можна виміряти їх кількість? До чого прив’язати можливу реальну спроможність громади? Держава мусить визначити той мінімум, який бере на себе зобов’язання забезпечувати громадянам, переконаний експерт. Зрештою, до влади у громадськості накопичилося чимало питань. Як показує останній рік, чимало з них вже отримали відповідь. І адміністративно-територіальна реформа – це початок системних змін, а зміни, як відомо, безболісними не бувають.

Що ж до позитиву, як відзначили присутні на зустрічі науковці, це те, що студенти нині активно цікавляться саме місцевими проблемами. На зміну глобальним, загальнодержавним, нині молодь вивчає, досліджує і пропонує вирішення питань, пов’язаних із місцевим самоврядуванням, розвитком місцевої демократії, активізації громадського руху. І саме у цьому, кажуть викладачі, найбільший оптимізм найближчого часу!


Офіс реформ у Закарпатській області

Останні новини

Закарпаття

Україна

Світ

Всі новини »
Головний редактор - Ярослав Світлик, журналісти - Мирослава Химинець, Вікторія Лисюк, Габріелла Руденко.
© 2010-2014 «Час Закарпаття». Передрук матеріалів дозволений лише за умови гіперпосилання на chas-z.com.ua. E-mail редакції: chas.zakarp@gmail.com