Іршавчанин Іван Бабинець – юрист, який здатний розібратись у будь-яких правових питаннях.
Він розпочав свою роботу з юрисконсульта заводу, тривалий час працював у прокуратурі району, яку згодом очолював, а тепер, знаходячись на заслуженому відпочинку, працює слідчим Іршавського райвідділу міліції.
Слідчий Бабинець розслідує резонансні злочини, вбивства, різноманітні злочини економічної спрямованості. Аби довести їх до «переможного кінця», потрібно мати великий досвід та бути чудовим аналітиком. Після закінчення середньої школи Іван Бабинець пішов працювати на завод, а далі була служба в рядах Радянської Армії.
Повернувшись додому, думка про здобуття професії юриста його не залишала. Він повернувся працювати на завод, однак хотів бути справжнім юристом. І колектив йому допоміг втілити мрію у життя. Іван Бабинець отримав направлення від заводу на вступ в один із найкращих вузів країни – у Державний університет імені Т.Шевченка у м.Київ, на юридичний факультет.
Закінчивши навчання, Іван Бабинець повернувся на Ільницький дослідний завод механічно-зварювального устаткування - юрисконсультом. Він відстоював права робітників, контролював договори заводу з іншими підприємствами. Навіть довелось попрацювати у Вищому господарському суді при міністерстві машинобудування СРСР у м.Москві. Іван Іванович всюди, де працював, завжди до своїх професійних обов′язків ставився добросовісно.
Тож тодішній начальник служби БЕЗ Володимир Попович запропонував йому працювати слідчим в Іршавському райвідділі міліції. Іван Бабинець погодився на пропозицію, так як хотів на практиці використати всі свої знання з юриспруденції. Молодого слідчого залучали до розслідування одночасно кількох кримінальних справ, які всі він доводив до суду, і злочинці отримували реальні терміни покарання.
Дорожньо-транспортна пригода у селі Ільниця шокувала навіть бувалих працівників міліції. Водій, будучи напідпитку, скоїв наїзд на чотирьох дівчат і з місця пригоди зник. Троє дівчаток померли на місці пригоди. В цю ніч на чергуванні знаходився Іван Бабинець, йому довелось робити огляд місця події. Правоохоронці майже добу розшукували водія-вбивцю, перевіривши весь автотранспорт у районі.
На місці пригоди слідчим було вилучено речові докази, які у ході розслідування зіграли важливу роль. Спочатку міліціонери затримали автомобіль, водій якого наїхав на потерпілих уже після скоєння ДТП. Його автомобіль був весь у крові, але він даного ДТП не скоював, що було підтверджено свідками. Пошуки винуватця трагедії тривали. Перевіряли гаражі автопідприємств, заводів, фабрик, які в той час потужно працювали. Під вечір до одного з гаражів на заводі повернувся автомобіль із Ужгорода. При його огляді було виявлено сліди крові та зубів. Ось тоді і було встановлено водія, який скоїв наїзд на дівчат. В ті часи в Іршавському райвідділі міліції були тільки три слідчі, які друкували кримінальні справи на друкарських машинках.
Іван Іванович, пропрацювавши у слідстві два з половиною роки, мав уже звання капітана міліції. У 1992 році Іван Бабинець повертається знову на завод, вже на посаду старшого юрисконсульта. Працюючи на заводі, йому доводилось на громадських засадах брати участь у судових засіданнях Іршавського райсуду. Це ще раз говоритись про те, що Івану Бабинцю люди довіряли. Однак довго на заводі він не затримався, так як йому було запропоновано відразу дві посади.
Одна - судді, а інша - помічника прокурора. На останню посаду Іван Бабинець швидше зібрав документи, тому і пішов до прокуратури. У 90-х роках на всій Україні процвітав рекет, прихватизовувались державні підприємства. Іршавський район не був виключенням. Щодня щось траплялось, де потрібно було втручання працівника прокуратури. Звичайно, молодого фахівця Бабинця частіше від інших призначали на чергування в прокуратурі. Він виїжджав на трупи, тобто за фактами смерті громадян. Невдовзі Іван Бабинець був призначений заступником прокурора Іршавського району, а через два роки він очолив районну прокуратуру.
А далі йому було запропоновано очолити прокуратуру в іншому районі, але він не погодився за сімейними обставинами і залишився у своєму районі на своїй колишній посаді заступника прокурора. Для самого Івана Івановича це було не так важливо, він на всіх посадах у прокуратурі протягом 15 років, аж до самої пенсії, працював сумлінно і добросовісно. На пенсії Іван Бабинець був тільки один рік, далі йому запропонували посаду слідчого в Іршавському райвідділі міліції, де він працює по сьогоднішній день.
Слідчий з великої букви, ця людина багатьох працівників міліції навчила працювати. До нього постійно підходять, питають, консультуються, і що саме головне - він ніколи не відмовить. Іван Бабинець за період роботи в слідстві у райвідділі розслідував найзаплутаніші кримінальні справи. Коли він ще працював у прокуратурі, в урочищі Бужора було скоєно вбивство охоронця. На місце пригоди разом із працівниками міліції виїжджав і Іван Бабинець.
З того часу пройшло 14 років, але вбивство так і не було розкрито. Коли він повернувся у слідство, то цю справу відразу передали йому на розслідування. Ним було проведено цілу низку повторних експертиз та допитів свідків. Один із свідків змінив місце свого проживання, поїхав у Полтавську область. Однак Іван Бабинець поїхав до нього додому, де провів додатковий допит, під час якого отримав відомості про осіб, причетних до скоєння злочину.
Таким чином вбивство, яке 14 років було не розкритим, Іван Іванович довів до логічного кінця. Розслідувані ним кримінальні справи були складні, вони потребували багато часу, експертиз, перевірок. Він, зокрема, розслідував вбивство у с.Приборжавське, де син, знаходячись у стані алкогольного сп′яніння, вбив свою неньку. Розслідував вбивство у селі Білки, де чоловіка вбив товариш по чарці. Відновити події цілої ночі, хто був у будинку під час застілля і хто саме з гостей наніс той роковий удар, від якого помер чоловік, було надзвичайно важко.
Але Іван Бабинець довів, через численні експертизи, хто саме був вбивцею серед гостей. Довелось також розслідувати вбивство у селі Ч.Потік, де брат через ревнощі до своєї співмешканки вбив рідного брата. Фактично сторонніх свідків даного злочину не було, тому Івану Івановичу довелось добре попрацювати, щоб отримати безперечні докази вбивства.
Наразі він розслідує кримінальні провадження по лінії економіки, де потрібно вивчати томи документів, щоб виявити економічний злочин.
Сам Іван Бабинець побажав своїм молодих колегам–слідчим удачі й терпіння, так як нині важко працювати слідчим.
Новий Кримінально-процесуальний кодекс ускладнив роботу, хоча й додав слідчому більше самостійності. 2 травня Іван Бабинець відзначає свій 55-річний ювілей.
Особовий склад та Рада ветеранів і пенсіонерів Іршавського райвідділу міліції щиро вітають шановного ювіляра, бажають йому здоров′я, щастя, достатку, родинного затишку і ще довгі роки працювати у колективі райвідділу.
Віта Горзов Іршавський РВ УМВС