Ми прощаємося з 2015-м роком. Як завше, оглядаємо пройдене і будуємо плани на майбутнє. «Новини Закарпаття» попросили нашого традиційного експерта, доктора історичних наук Сергія Федаку назвати які, на його думку, були втрати і здобутки року, що минає, а також на що можемо сподіватися у наступному.
Головна втрата року – те, що ми продовжуємо жити в умовах війни. На кінець 2015-го вже 88 закарпатців пожертвували своїм життям на сході. Ціна людського життя падає, причому ця тенденція поширюється із фронту на тилові регіони. Раніше політичні протистояння на Закарпатті не набирали кривавого характеру. Цього ж року в результаті мукачівської стрілянини загинуло двоє наших земляків. Оскільки конфлікт почався із крові, то й далі він набував усе більш брутального характеру, хоча, на щастя, до подібних силових протистоянь уже не доходило – обмежувалося переважно словесними дуелями.Досягнення року. Ми все-таки провели місцеві вибори. Вони були дуже далекими від ідеалу, хоча на фоні інших регіонів України – ще десь найбільш спокійними. В результаті сформовано нові ради, котрі, очевидно, працюватимуть п’ять років. Ці органи місцевого самоврядування не оптимальні, але краще такі, ніж взагалі ніяких. Оскільки на загальнодержавному рівні ситуація стає усе складнішою, саме ради покликані бодай трохи компенсувати ті негативи.Надії на краще пов’язані тільки з кращими рисами самих краян. Упродовж століть ми навчилися пристосовуватися до найбільш несприятливих умов і обертати їх на свою користь. Люди дуже працьовиті й креативні, знають усі ходи-виходи до Європи і назад, спілкуються з європейцями на їхньому ментальному рівні, забезпечують область і державу валютою. Хоча у вогні броду не буває, але відносну оазу затишку в межах однієї області ми створюємо.