Після вступу у дію (15.03.2016р.) Постанови КМУ № 1151 від 16.12.2015 року, будь який проект регуляторного акту супроводжуватиметься цифровими розрахунками як загального регуляторного впливу, так і, як окремої частини, М-тесту. Наші розробники регуляторних актів у обов’язковому порядку будуть зобов’язані порахувати витрати бізнесу на виконання їх рішень та довести необхідність нового регулювання.
«Це дисциплінуватиме розробників регуляторних актів, змусить їх думати про те, як регуляція буде виконуватись, скільки це коштуватиме бізнесу. Вони муситимуть подумати про пом’якшувальні, компенсаторні заходи. Якщо побачать, що певна регуляція дорога, то шукатимуть інші шляхи регуляції з мінімальними затратами», - зазначає Голова ДРС Ксенія Ляпіна.
В Україні вже є приклад застосування М-тесту - ситуація з запровадженням реєстраторів розрахункових операцій. Державною регуляторною службою України було презентовано результати розрахунків вартості впровадження касових апаратів для малого бізнесу. У аналізі таких витрат йшлося про недоцільність запровадження РРО для малого підприємництва. В результаті було скасовано обов'язкове введення касових апаратів для підприємців, річний дохід яких не перевищує 1 млн. грн. Також скасовано положення щодо застосування штрафів до таких підприємців.
Щоб визначити те, як вплине певне рішення влади на малий бізнес, представники органів державної влади та місцевого самоврядування спільно з представниками ДРС у Закарпатській області мають спілкуватися з асоціаціями, об’єднаннями підприємців аби правильно оцінити такий вплив. Діалог повинен відбуватися до прийняття остаточного рішення. Це дасть змогу не допускати запровадження недолугих регулювань. Застосовуючи методику – М-тест, бізнес зможе своєчасно надати інформацію, а чиновник оцінити обсяг проблеми та не допустити збурення підприємницького середовища, погіршення умов ведення бізнесу. Роль бізнес-асоціацій у такому випадку значно зростає. Вони можуть професійно впливати на процес прийняття рішення під час його підготовки, не тільки емоційно та за допомогою скарг, а використовуючи реальні цифри.
Інформацію від бізнесу чиновники зможуть отримати під час консультацій, які можуть відбуватися у вигляді «круглих столів», нарад, робочих зустрічей або опитувань. При цьому, відповідно до оновленої методики, розробник проекту регуляторного акта повинен вказати, де, коли і в якому вигляді проводилися консультації з представниками бізнесу. За результатами проведення відповідних консультацій і формуються показники витрат для малого бізнесу.
Що стосується проведення загальних розрахунків, то джерелами інформації для визначення показників можуть бути:
• статистичні збірники і публічні звіти органів державної влади, отримані в процесі обробки звітності, дані про надзвичайні ситуації, перевірках та ін .;
• висновки експертів;
• консультації з представниками бізнесу.
Прозорість процесу розрахунку і доступність вихідних даних дозволить громадськості та зацікавленим представникам бізнесу упевнитися в правильності та достовірності проведення розрахунків. Гарантіями того, що це не буде імітацією, є зацікавленість і активна участь громадськості.
Законом «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» громадськості надано право брати участь у всіх етапах регуляторної діяльності регуляторних органів.
Так, в ході опублікування проекту регуляторного акту та аналізу його регуляторного впливу громадськість має право:
• брати участь у підготовці проекту регуляторного акта та АРВ до нього;
• направити письмово розробнику і уповноваженому органу (ДРС) свої пропозиції та зауваження як до проекту, так і до АРВ;
• отримати від розробника обґрунтовану відмову, якщо зауваження та пропозиції не враховані.
У свою чергу, надані зауваження та пропозиції можуть бути використані ДРС при проведенні експертизи відповідного регуляторного акту.
Щоб чиновники всіх рівнів оволоділи методикою проведення М-тесту, ДРС спільно з Програмою USAID «ЛЕВ» проводить ряд семінарів, а також організовує їх для громадськості, бізнес-асоціацій та об'єднань.
Тест малого бізнесу (М-тест) розроблено та запроваджено в Україні на виконання вимог Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом (стаття 378) та Порядку денного асоціації між Україною та ЄС для підготовки та сприяння імплементації Угоди про асоціацію (п. 7.7), а також відповідно до норм європейського законодавства щодо МСП, зокрема Small Business Act «Think Small First».
Нагадуємо, що регуляторною діяльністю в нашому регіоні займається Сектор Державної регуляторної служби України в Закарпатській області zkdkrp@ukr.net, тел..0958622135 (Завідувач Сектору Наталія Ганусич).