Текст коментаря
Ваше ім'я
Код з малюнка:
Зберегти Скасувати

Гострі дискусії розрорнулися щодо перейменування ужгородської вулиці (ВІДЕО)

12 лютого 2016 р., 15:22

Люди проти

У рамках втілення закону про декомунізацію 22 ужгородські вулиці перейменують. Так, в обласному центрі Закарпаття, зокрема, з’являться вулиці Героїв Крут, Карпатської України, Івана Фірцака та Романа Шухевича. У міській раді створили відповідну робочу групу, провели громадські слухання, проаналізували та визначили, які саме варто переіменувати.

«У зв’язку із великим резонансом, звертаються щодня мешканці тих чи інших вулиць, з різними пропозиціями, звертаються депутати. Дуже велика кількість є звернень, навіть щодо тих вулиць, які під декомунізацію не підпадають. З іншої сторони навпаки є ті, мешканці тих вулиць вважають, що немає потреби у перейменуванні. Всі пропозиції і побажання будуть враховані. І винесені на розгляд сесії Ужгородської міської ради. Окрім того, за потреби додатково будуть залучені експерти, фахівці, аби обґрунтувати і пояснити громадянам ті чи інші походження назв», — зазначив Олександр БІЛАК, заступник Ужгородського міського голови

Ледь чи не найгостріша дискусія виникла навколо перейменування вулиці Лавріщева.

До слова, Василь Лавріщев – молодий радянський офіцер, який командував танковим полком, загинув у боях під Івано-Франківськом. Колись його ужгородські побратими вирішили увіковічнити пам’ять про героя війни, назвавши в його честь вулицю, де власне і стояв танковий полк Ужгорода. Згідно з проектом рішення, тепер вона носитиме ім’я Романа Шухевича.

«Її хотіли перейменувати на вулицю Івана Югасевича-Склярського. Я позбирав тут підписи, був на засіданні робочої групи міської ради, яку там очолює Білак, і задав одне питання усім присутнім: «Хто такий Іван Югасевич-Склярський?». Ніхто мені відповідь не дав. Можу сказати, що це була непогана людина. Він жив у 18 столітті, вчителював у Невицькому, але прив’язки до нашого району ніякого немає. Йому є пам’ятний знаак у Невицькому, він там похований. Я поважаю людину – вона вчила дітей. Якщо повернутися до Лавріщева, то він не був ні ярим комуністом, ні гнобителем народу. Він був радянським офіцером, котрий воював за державу із німецькими захопниками. Але якщо вони все-таки почали настоювати на процесі декомунізації, то виникло питання. У нас тут проживають воїни АТО, давайте тоді щось пов’язувати із військовими. От так і виникла постать Шухевича – він був діячем Карпатської січі, а потім був провідником УПА», — каже Ігор САВИЦЬКИЙ, житель вул. Лавріщева, учасник робочої групи

Жителі цієї вулиці такі зміни сприймають неоднозначно. Зазначають — у мікрорайоні є нагальніші проблеми, ніж перейменування. Розглядають також варіант повернення вулиці її старої назви – Зелена.

«С 1963 года я живу на Лаврищева, перед этим улица называлась Зеленая. И она действительно была зеленая, чистая. И дома были ухоженные, фасады – отремонтированные, а сейчас может посмотреть, что есть теперь. Меня раньше всегда радовало то, что я живу на этой улице, а сейчас мне немного грустно. Думаю, от того, что она будет переименована, думаю у нас лучше жить не станет. Сам процес переименования улиц вцелом неплохая идея. Но, очевидно, не самая необходимая, имея проблемы экономические, в городе, в стране. За чей счет будет проводится эта акция», — пояснює Ольга ГОМІЛЬКО, жителька вул. Лавріщева

Пані Тетяна проживає на вулиці Лавріщева із 1973 року. За чей час, підкреслює жінка, мікрорайон занедбали. І хоч нещодавно заасфальтували частину внутрішньодворових територій , все ж більша частина тутешніх доріг, фасадів будинків потребує капітального ремонту. Не кажучи уже про облагородження та озеленення території. Зазначає: нічого проти постаті Романа Шухевича не має, однак навряд якому-небудь герою було б за честь, якби такого стану вулиця носила його ім’я.

«Такой проблемы в том, что это будет улица Лаврищева, а не другого героя, и что Лаврищев – тот военный, который первым вошел в город, был ярым комунистом или плохим человеком – нельзя сказать, никто об этом не знает. И кроме того. Я не думаю, что кто-то, любой из героев, будет рад, если его именем будет названа ту улицу, по которой ни пройти, ни проехать, которая заввалена грязью, мусором, на которую валятся остатки забора бывшей танковой части. Не знаю, кто это придумал, и не думаю, что это своевременно в нашей бедной стране, которая имеет более насущные проблемы», — говорить Тетяна БУРАКОВА, жителька вул. Лавріщева

Історики ж зазначають: із перейменуванням комуністичних, тоталітарних топонімів запізнилися на 25 років. Зараз же, у тих економічних умовах, в яких існує наша держава, перейменування – не найнагальніша річ. Хоч питання й актуальне та вирішувати його необхідно. Ключова теза у історичному аспекті: прив’язка до тих історичних подій, які відбувалися у краї, постатей, що зіграли важливу роль та мають приналежність до України. Але, як підкреслюють науковці, радитися в першу чергу варто із кваліфікованими спеціалістами та зважати на думку мешканців того чи іншого мікрорайону.

«Процес перейменування вулиць, провулків, площ або інших міських мікротопонімів відіграє важливу роль у історичній політиці, як загальнодержавній, так і обласній чи міській. Сучасна політична верхівка вирішила провести цей процес. Він є запізнілим, майже на чверть століття. Цією кампанією декомунізації пробують перефокусувати нашу увагу від більш нагальних проблем. Бо це не є найнагальніша потреба, яка є зараз у державі і суспільстві. Тому часто нав’язують непотрібні, або завідомо одіозні прізвища, які не дуже відповідають реаліям, не є адекватними. Не беруть до уваги навіть думку тих людей, що живуть у тих мікрорайонах. Нехай зберуться люди, є депутати міські від того округу, нехай обговорять і винесуть рішення, яка назва буде краща. Вони одразу скажуть: «Слухайте, не перейменовувати треба, а впорядковувати вулицю». Який буде варіант, я як історик можу дати експертну оцінку того історичного рішення, яке буде задовільняти людей, бо ми в першу чергу ми маємо спиратися, відходити від настроїв», — каже Роман ОФІЦИНСЬКИЙ, доктор історичних наук, професор

У міській раді також підкреслюють: ужгородці від процесу перейменування вулиць клопоту не матимуть. Це не потягне за собою ніякої обов’язкової та термінової зміни документів. Хіба що підприємцям варто буде змінити печатки.

«Хочу всіх заспокоїти, ніяких фінансових витрат люди не понесуть. Самі фізично вони таблички міняти не будуть. Вони будуть замінені не за кошти людей, а ті ж документи, де є назва вулиці, і які потрібно буде міняти, — їх мінятимуть за потреби. Наприклад, якщо у вас там продається чи купується якась нерухомість, потрібно буде зробити адресну довідку, для того, щоб привести документи в порядок. Але ніяких таких критичних ситуацій, що відразу після перейменування потрібно буде брати, бігти змінювати ці документи – таких вимог не буде стояти. За потреби буде здійснено переоформлення тих чи інших документів», — зазначив Олександр БІЛАК, заступник Ужгородського міського голови .

Наразі робочою групою уже підготований проект рішення, у який внесені чисельні критичні зауваження. Питання подальшої долі назв вулиць тепер у руках народних обранців. Наступної сесії Ужгородської міської ради, яка відбудеться 25 лютого, за це питання голосуватимуть депутати. Що вирішать та як складеться доля ужгородських вулиць – стане відомо згодом.

Ужінформ



Іван Адам 19.03.2016 12:23 IP: 207.168.249.134
Я вирос в Ужгороді але так сталось .що довги роки був службовцем ВВ МВС, тобто проживаю на Кіровоградщині , коли приїзджаю додому в Ужгород у відпуску мені соромно за мій рідний Ужгород яки пройшов повний шлях Українізації став в один в один схожим з іншими містами України ,грязний без доріжний самиями.Культура міста яку в моїх рокак називали Маленький Париж і сліду немає

Останні новини

Закарпаття

Україна

Світ

Всі новини »
Головний редактор - Ярослав Світлик, журналісти - Мирослава Химинець, Вікторія Лисюк, Габріелла Руденко.
© 2010-2014 «Час Закарпаття». Передрук матеріалів дозволений лише за умови гіперпосилання на chas-z.com.ua. E-mail редакції: chas.zakarp@gmail.com