В Ужгороді видали книгу казок, яку написали другокласники словацькою мовою. Діти навчаються у школі зі словацькою мовою викладання. Допомагав їм учитель. Торік проілюстрували казки, які написав він. А цього разу навпаки - викладач малював, а діти - писали.
Цілий клас маленьких казкарів. Один із них - восьмирічний Арсен. Поза школою хлопець грає у футбол. Відповідну й казку придумав. Король хоче видати заміж десятьох доньок. Кращих женихів має виявити футбольний турнір. Команди з'їхалися з усього світу, до фіналу - дійшли дві.
Арсеній Орос, учень 2 класу, казкар:- Грали Франція против Ужгорода і зіграли ноль-ноль і по пінальтям б'є Ужгород і забиває гол, а Франція б'є пенальті і не забиває гол. Ужгород виграв і принцес видали за ту команду.
Ідею - писати казки - запропонував учитель. Він приїхав зі Словаччини. Сам пише твори для дітей. Каже, на перший погляд - це гра, насправді ж - серйозно допомагає у навчанні.
Ян Поханіч, учитель початкових класів:
- Казки вони пишуть словацькою мовою - так поповнюється запас слів. Коли створюють казку, думають, фантазують - розвивається мислення. Далі переказують - розвиток мовлення, дуже багато корисного у цій справі.
Дитячі казки можуть запросто конкурувати з написаними дорослими, - переконує вчитель. Твори малечі завжди оптимістичні, трохи наївні, адже вони щиро вірять у диво. Часто описують історії, які відбуваються з ними у реальному житті. Як от у Насті.
Настя Угрин, учениця 2 класу, казкарка:
- У мене чотири кошенята і одна кошка велика. - То ти про неї написала казку? - Вона один раз залізла до мене в кровать і їла рибу.
Тато Насті каже, видумувати казки - стало улюбленою справою дочки.
Юрій Угрин, батько школярки-казкарки:
- Діти зайняті, зайняті позитивними речами, вони не сидять у комп'ютері, не граються в ігри, а щось креативне роблять. Діти живуть зовсім іншим цікавим життям.
Казки, написані дітьми, так сподобалися учителю і батькам, що вони вирішили об'єднати зусилля і видати твори дітлахів. Гроші збирали всім батьківським колективом, допомогли консули України і Словаччини. Викладач створив ілюстрації, і ось - книга казок учнів другого класу - побачила світ. На цьому вирішили не зупинятися. Видати другу частину обіцяють - наступного року.