9 березня 1814 року народився Тарас Шевченко. Щороку в цей день українці згадують генія, влаштовуючи літературні читання біля пам’ятника Кобзарю. Шевченко важливий і для закарпатців, про що свідчить чимало фактів.
Трохи Шевченка в закарпатській історіїЗакарпатські дослідники кажуть, що перше публічне виконання його творів на теренах нашого краю зафіксував Юрій Ігнатков. Це сталося в Ужгороді 17 лютого 1863 року, коли після театральної вистави хор заспівав пісню Олександра Духновича «Я русин був», і відтак без посилання на автора прозвучали Шевченкові «Думи мої, думи».
Окрім цього, Маніфест до Українського народу Підкарпаття від 10 жовтня 1937 року закінчився словами Тараса Григоровича: «Борітеся — поборете! Вам Бог помагає». А 15 травня 1939 року в Хусті на першому Соймі Карпатської України найстаріший депутат Августин Волошин відкрив сесію в такий спосіб: «Світлий Сойме! Провидіння дозволило мені відкрити Перший Сойм Карпатської України словами Тараса Шевченка: «Встане Україна, світ правди засвітить. І помоляться на волі невольничі діти...».
В Ужгороді зберігаються 2 офорти КобзаряДля нас цінним є те, що в Закарпатському обласному художньому музеї ім. Йосипа Бокшая зберігаються дві Шевченкові роботи (офорти — мідні пластинки, на яких творять сюжети сталевої голкою. Техніку винайшли ще в середньовіччі для оформлення книжок). Їх Київський державний музей українського мистецтва передав Закарпаттю ще у 1948 та 1952 роках. Одна робота Тараса Шевченка «Дари в Чигирині» датована 1844-м. На ній зображено історичний момент — у гетьмана Богдана Хмельницького в Чигирині на прийомі присутні посли іноземних держав. Натомість інша — «Притча про виноградаря» 1858 року — на біблійну тематику.
Закарпатські мистецтвознавці кажуть, ілюструвати Біблію для Тараса Шевченка було співзвучно з його душею.
Пам’ятник Тарасу — на головній площі ЗакарпаттяНа Народній площі в Ужгороді у березні 1999 року був встановлений пам’ятник Тарасу Шевченку. Його скульптор — закарпатець Михайло Михайлюк. Був період, коли бронзового Кобзаря хотіли перенести в інше місце, а там, де він тепер стоїть, звести будівлю Нацбанку. На щастя, все обійшлося, і до підніжжя пам’ятника, вшановуючи Кобзаря, щороку керівники міста та області, а також краєві митці, активісти, школярі та інші небайдужі продовжують покладати квіти.
Упродовж 57 років один з навчальних закладів Ужгорода носить ім’я Тараса ШевченкаПро відому українську постать постійно нагадує краянам і Лінгвістична гімназія, яка носить ім’я Тараса Шевченка. Вона розташована на набережній Незалежності Ужгорода, на початку найдовшої липової алеї в Європі. Будівля зведена в 1912 році угорським архітектором Кароєм Кохом. А у 1959-му школі було присвоєно ім’я Т.Г.Шевченка. Саме у цьому навчальному закладі традиційними заходами є щорічні березневі Шевченківські дні та посвята у гімназисти. А позакласна виховна робота зосереджена навколо літературного музею «Шевченкова світлиця», який був відкритий 9 березня 1988 року. Його експонати збирали вчителі української мови і літератури та учні закладу впродовж кількох десятиліть. Візитівкою міжнародної діяльності закладу, до речі, стали слова Т.Г.Шевченка: «…І чужому научайтесь й свого не цурайтесь».
27 закарпатських шкіл об’єднали школярів, вшановуючи постать поетаЛюбов до постаті Кобзаря прививають українцям змалечку. Саме тому наприкінці січня цього року у фойє будівлі Закарпатської ОДА представили 187 творів образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, виконаних учнями з 27 шкіл естетичного виховання області. Експозицію організувало облуправління культури в рамках ІІІ туру Всеукраїнського конкурсу дитячої творчості «Об’єднаймося ж, брати мої!». Впродовж виставки фахове журі обрало 10 найкращих робіт, які наприкінці лютого представили Закарпаття на ІV (підсумковому) етапі конкурсу в Києві. Цьогоріч проведенням Всеукраїнського конкурсу дитячої творчості «Об’єднайтеся ж, брати мої!» вже втринадцяте вшанували постать Т.Шевченка.
Із проектом «Наш Шевченко» до Ужгорода навідалися сестри ТельнюкУ перший день весни «Сестри Тельнюк» виступили для ужгородців із концертом «Наш Шевченко». Ще анонсуючи подію, співачки зазначили: «Наш Шевченко – не данина моді. Ми не намагаємося вскочити у тренд. Ми просто визріли для того, щоб заспівати поезію Тараса Григоровича». Їх виступ – це черговий музичний проект «Сестер Тельнюк». В Ужгороді він відбувся у супроводі симфонічного оркестру обласної філармонії.
Посмертну маску Шевченка побачили і закарпатціПрезентація унікального експоната, який привіз в Ужгород учасник філателістичної виставки з Києва Олександр Канівець, відбулася під час закриття обласної філателістичної виставки зі святковим спецпогашенням художнього конверта та нової марки, присвячених 70-річчю утворення Закарпатської області у складі Української держави. Мова йде про посмертну маску Т.Шевченка та колекцію «Останнім шляхом Кобзаря», до якої ввійшли раритетні конверти, зібрані під час походу-реквієму (від Санкт-Петербурга до Канева) з нагоди 150-річчя від перепоховання Т.Шевченка (2011 р.).
Твори Кобзаря потрібно читати разом!Щодо заходів, запланованих на 9 березня – день народження Кобзаря, та 10 березня – день його смерті, то на Закарпатті їх, як завжди, буде вдосталь. Зокрема, у Мукачеві 10 березня всі бажаючі зможуть долучитися до декламації творів Шевченка, зібравшись на однойменній площі. «Шанобливе ставлення до культурної спадщини свого народу свідчить про високий культурний та духовний рівень особистості. Ми, українці, маємо знати й поважати свою мову, літературну спадщину, історію, культуру, видатних українців, своїх героїв», — каже один з організаторів цієї події, голова ГО «Молодіжні ініціативи Закарпаття» Денис Соболь.
Підготувала
Анастасія НОЖКА, гпзета
"Новини Закарпаття"