Закарпатка Ірина Галай − перша українка, якій вдалося підкорити Еверест (8848 м). В ексклюзивному інтерв’ю для сайту 0312.ua вона розповіла про свої враження від підкорення найвищої вершини світу.

− Ірино, що було найважчим для Вас під час сходження на Еверест?

− Найважчим для мене було чекати. Я була готова до вершини вже після першої ночі на висоті 7 тисяч метрів! А після вже тільки чекала на «перила» та погоду.



− Чи був небезпечний момент по дорозі, внаслідок якого Ви могли повернутися назад?

− Там всюди небезпечні моменти, на всьому шляху, але я їх навіть не помічала, перла, як танк! Я прийшла з однією метою, стати першою. Для мене це було основне, а коли в мене є мета, я стаю, як зомбі. Про повернення не могло бути й мови.

− Як пройшов спуск до базового табору?

− Спуск був важкий: з вершини – зразу на 6400 метрів. Однак, це вдалося зробити. Інакше можна й не вижити, якшо залишитися спати десь вище.

«Щоб дістатися «сідла», потрібно було подолати льодову 300-метрову стіну, - розповіла "Обозревателю" перед сходженням на Еверест Ірина Галай. – Лізти приходилося практично по-вертикалі. Це був найцікавіший день експедиції, і водночас найважчий».

«Я спала, як дитина. У мене зовсім не було апетиту. Пила лише солодкий чай», - розповідає Галай. – Під час чергового кемпінгу на висоті 8300 метрів мені здалося, що Бобок заставляв мене набирати вагу перед експедицією, щоб було чим утримати нашу палатку від вітру».

І ось останні метри... Вершина світу.. Перемога!

«Я пишаюся бути першою українкою, що піднялася на вершину світу - Гору Еверест (8848 м)! - написала 22 травня 2016 року Ірина Галай у Фейсбук. Я хочу посвятити цю вершину всім жінкам України! Найсильнішим, найвідважнішим, найвитривалішим у світі! Моїй рідній сестричці Марії Іванчо, мамочці Ганні Галай, всім подружкам, які мене підтримували! Ми найкращі, головне вірити в себе і ніколи не здаватися! Слава Україні! Слава Мукачеву!