Текст коментаря
Ваше ім'я
Код з малюнка:
Зберегти Скасувати

Закарпаття має загадкову пам’ятку кам’яного віку

30 червня 2016 р., 18:30

Те, про що варто знати

Цікавинки історії.

Оспівана в легендах, оповита таємницями древня печера Молочний Камінь нині входить до складу Карпатського біосферного заповідника. Ще у сиву давнину кам’яного віку вона стала домівкою та надійним захистом для первісної людини. Адже її загална довжина сягає понад 92 метри. Знахідки епохи палеоліту, виявлені тут, археологи датують 26 – 25 тис. р. до н.е.



Печера легкодоступна, розташована в Тячівському районі, на північ від села Велика Уголька, на природоохоронній території Угольсько-Широколужанського заповідного масиву.

Археологічні знахідки вказують на сліди поселення верхнього палеоліту в печері Молочний Камінь. Тут простежено кілька малопотужних горизонтів культурних решток зі слідами вогнищ, численними кістками печерного ведмедя, поодинокими крем’яними знаряддями пише енциклопедичне видання у 6-ти томах «Україна: хронологія розвитку».

Печера була для первісних людей прихистком від дикого звіра, або навіть собі подібних ворогів. Її величезний об’єм міг умістити багато сімей. Даний факт і дозволяє сучасним дослідникам припускати, що печера була для людей камяного віку не просто випадковою схованкою, а стаціонарним поселенням, яке існувало тут достатньо довгий період.

Під час археологічних розкопок у другій половині XX століття було знайдено багато знарядь праці та предметів побуту древніх жителів печери. Сьогодні їх можна побачити у Закарпатському краєзнавчому музеї в Ужгороді, а також Музеї екології гір та історії природокористування в Українських Карпатах (Карпатський біосферний заповідник).

Як пише Wikipedia карстова печера Молочний Камінь є геологічною пам’яткою природи, яка утворилася в однойменній вапняковій скелі. Насичений вапняковий розчин, що просочується з тріщин скелі, має білуватий колір і нагадує молоко, звідси й назва скелі та печери.

Вхідний отвір широкий і прямокутний, розміром 10 на 2,5 м, розташований з південного боку скелі при її підніжжі. Завдяки цьому печера зсередини освітлена розсіяним денним світлом. Печера двоярусна, з двома ходами, що розходяться від входу. Короткий західний хід — глухий кут, а східний переходить у доволі просторий зал розміром 10 на 15 м і заввишки до 15 м. Він з’єднаний вузьким коротким ходом ще з одним невеликим залом, долівкою якого сезонно тече невеликий струмок. На висоті 10 метрів над першим залом розташований другий поверх печери, що веде вглиб масиву і закінчуються залом 5 на 10 м. Загальна довжина печери — 92 м, об’єм — 63 м3. Тут є кальцитові напливні форми — сталактити (розміщені навпроти входу), які нагадують гігантські органні труби.



У печері Молочний Камінь є кілька цікавих скупчень цих сталактитів, котрі ще встигли пошкодити допитливі туристи. Милуватися цією красою можна годинами.

Руслан ФАТУЛА, «Портал Археології Закарпаття»

Останні новини

Закарпаття

Україна

Світ

Всі новини »
Головний редактор - Ярослав Світлик, журналісти - Мирослава Химинець, Вікторія Лисюк, Габріелла Руденко.
© 2010-2014 «Час Закарпаття». Передрук матеріалів дозволений лише за умови гіперпосилання на chas-z.com.ua. E-mail редакції: chas.zakarp@gmail.com