Текст коментаря
Ваше ім'я
Код з малюнка:
Зберегти Скасувати

Чому гальмується процес об’єднання громад на Закарпатті (Фото, Відео)

14 вересня 2016 р., 13:35

Дослідили журналісти

Позавчора, 12-го вересня, в Закарпатській ОДА було у всіх сенсах спекотно: у душних залах та фойє зібралося чимало людей, які прийшли сюди з одною метою: отримати зустріч з головою ОДА Геннадієм Москалем. Мешканці, депутати та голови сільських рад Свалявщини – Поляни, Плоского, Родниківки та громада із сіл Хустщини – Нижнє Селище і Копашнево приїхали в Ужгород, аби отримати відповідь на одне єдине питання: чому попри їх бажання, пророблену немалу роботу та дотримання всіх процедур так і немає позитивного висновку ОДА про створення територіальних об'єднаних громад.



Перед цим варто зробити короткий відступ та нагадати, що передувало тому, аби на Закарпатті нарешті почалася багатостраждальна адмінреформа. Як тільки в державі предметно пішло обговорення децентралізації, перша ж інсинуація, що з'явилася в регіональних ЗМІ, і яку довелося якийсь час наполегливо спростовувати: в ході реформи, Закарпаття приєднають до Львівщини.

Далі легше не стало: відсутність нормальної інформаційної кампанії та просвітницької роботи далися взнаки. Якийсь час вести діалог про об'єднання тергромад без непорозумінь з усіх боків – було неможливо. Відверто кажучи, на місцях в області йшлося про відвертий саботаж реформ за участі конкретних політичних сил. Доходило до того, що мессиджі "Київ нам на не указ" лунали на сторінках офіційних друкованих ЗМІ місцевих органів влади.

Із створенням Офісу реформ у краї ситуація повільно і не без перешкод почала зсуватися з місця. Була пророблена чимала робота на місцях. Однак рік тому Закарпатська облрада "успішно" завалила голосування по прийняттю Перспективного плану формування об'єднаних територіальних громад. Тоді повним складом проігнорувала голосування фракція Єдиного Центру. Наразі Закарпаття – єдина область в Україні, яка так і не прийняла План. До речі, за рік спроб все таки прийняти план ні від ОДА, ні від ради не було. Натомість дійшло до відвертого скандалу за участі депутатів Закарпатської облради, коли на сесії підтримали звернення до президента, з якого виходило, що область просить... автономію. Хоча тут вже питання більше відношення до депутатської роботи: голосували пакетом – не читаючи.

Про те, що Закарпаття пасе задніх у впровадженні реформи буквально нещодавно заявив і координатор Офісу реформ і регіонального розвитку Мінрегіону Іван Дем'янчук, мовляв, в інших областях діють вже по два десятки об'єднаних громад, а в Закарпатті - дві. До речі, свого часу ці дві об'єднанні територіальні громади – Тячівська та Вільховецька, які наразі доволі ефективно працюють в новому форматі, також не без проблем отримали право на об'єднання. Але поволі справа таки зрушила з місця.

Не в останню чергу цьому посприяв і приклад двох вже об'єднаних територіальних громад. Представники інших громад, які почали планувати власні тероб'єднання, їхали подивитись, як хазяйнують сусіди, і побачили реальний позитивний приклад. Представники сіл, які вчора зібралися в будівлі ОДА, у сподіванні зустрітися з Геннадієм Москалем, теж їздили подивитися на досвід Вільховецької громади, прийняли згідно процедури рішення про об'єднання та підготували всі документи, але позитивного висновку від ОДА так і не отримали.



Ще 10-го вересня, Офіс реформ у Закарпатській області повідомив, що "Плосківська сільська рада Свалявського району, до складу якої входить 5 сіл: Плоске, Плоский Потік,Оленево, Павлово та Яківське – згідно Закону "Про добровільне об'єднання громад" пройшла увесь підготовчий процес по входженню в Полянську ОТГ з центром у с. Поляна. Відповідний пакет документів голова Полянської сільради Іван Дрогобецький представив у Закарпатську ОДА для отримання висновку.Однак отриманий з ОДА лист містив зауваження про те, що подані документи надані з порушенням вимог інструкції з діловодства. Останнім аргументом стало створення комісії з вивчення скарги кількох жителів с.Павлово, які налаштовані проти об'єднання сіл в одну громаду. Розглядати цю скаргу з Ужгорода прибула спеціально створена комісія від Закарпатської ОДА.

Вчора в ОДА справді була присутня певна кількість людей, які відстоювали позицію проти об'єднання. Однак чітко пояснити, чому ж вони проти, по суті так і не змогли. Основний аргумент:"Ми самодостатня сільська рада. Для чого нам з кимось об'єднуватися?"



Щодо пункту про порушення "вимог діловодства", то вчора під час тривалого очікування на зустріч з Геннадієм Москалем, через нього стався справжній казус. До натовпу людей, який стояв прямо під приймальною голови ОДА, вийшов заступник голови ОДА Віктор Мікулін, що відповідальний за децентралізаційну реформу. Люди почали вимагати у чиновника пояснення: чому вони не отримують позитивний висновок, незважаючи на те,

що подали всі необхідні документи і дотримались процедури. Віктор Мікулін спочатку сказав, що не знає, для чого свалявці приїхали в Ужгород, позаяк вони не подали всі матеріали: "Нам принесли минулого тижня матеріали для надання правового висновку: зібрали макулатуру і кинули нам у приймальні". Коли ж з'ясувалося, що пакет з документами знаходиться в канцелярії ОДА, повідомив, що порушені норми діловодства: документи не прошиті, і не пронумеровані. Причому людей, так обурила така розмова, що в якийсь момент заступнику голови ОДА почали хором скандувати ганьба.



Голова Полянсьої сільської ради Іван Драгобецький, вчора також наголосив, що вони дотрималися процедури і подали всі необхідні документи, але натомість отримували чисельні відписки. "Ми подали необхідні згідно переліку документи, а також подали ще папку з додатковими матеріалами, аби показали, що провели громадські слухання тощо. І вони нам прислали відповідь, що ми ту додаткову папку – їх чернетку, не прошили і не пронумерували! Я знав, що у нас все добре з документами, що ми провели громадські слухання, знаю, що люди дійсно хочуть об'єднання, і в мене зараз таке враження, що просто зібралася кучка людей, які самі не роблять і не іншим не дають. Якщо нам не видадуть позитивного висновку до 15-го вересня, ми не попадаємо в бюджетний рік, і вся робота, яку ми зробили, просто пропадає ще на рік". Також Іван Драгобецький, відзначив, що вони хочуть отримати вже хоч якийсь висновок, аби пояснити людям, що відбувається.



Водночас заступник голови ОДА Віктор Мікулін журналістам пояснив заминки і складність роботи відсутністю Перспективного плану формування об'єднаних громад, позаяк ним не передбачено об'єднання певних населених пунктів, приміром, Копашнева і Нижнього Селища. Однак зразу ж відзначив, що законом таке об'єднання не заборонено, але вони хочуть, аби громади були "спроможними" по критеріям, які визначив уряд. "Цей процес в Закарпатській області тільки починається. Ми – Закарпатська обласна адміністрація і голова ОДА маємо по цьому чітку позицію – готуємо остаточний Перспективний план, подаємо на обласну раду, вона його затверджує, а далі діємо згідно цього перспективного плану", – наголосив чиновник. Щоправда не зовсім зрозуміло, що перешкоджало підготувати і прийняти Перспективний План раніше.



Голова села Нижнє Селище, Іван Шоля, який разом з іншими хустянами також хотів почути причину відсутності висновків по їх громаді, пояснює, що вони в ОДА вже восьмий раз. "Всі необхідні документи ми подали, але постійно отримуємо відписки. Наприклад, була відписка, на підставі анонімки, що ми порушуємо конституційні права 24 селян. Знаєте, ми були у Вільховецькій громаді і бачили, що там зробили за півроку. Ми б хотіли так само. Ми розуміємо, що це зміни, реформи. Якщо в Закарпатті їх немає, то ми бачимо, що вони є в інших областях. Перед цим ми приходили на прийом до Геннадія Москаля, він сказав, що за це відповідає Віктор Мікулін, а Мікулін нам сказав, що підпис стоїть Геннадія Геннадійовича. Отаке от замкнуте коло".



Так само, як і для громади із Свалявщини, хустській громаді потрібний позитивний висновок від Закарпатської ОДА до 15 вересня, бо інакше вони втрачають цілий рік часу. Також за дорученням депутатів Копашнівський і Нижньоселищенський голови відправили першому заступнику Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України В'ячеславу Негоді чергову скаргу на дії Закарпатської ОДА.



Загалом така лінія поведінки закарпатської влади, що змушує людей їхати в обласний центр та протестами відстоювати свою позицію, виглядає щонайменше непослідовною та викликає багато запитань. Тим паче, що децентралізація – одна з основних реформ, проголошених органами центральної влади. Якщо ж не вдаватися до аналізу політичної складової ситуації, то єдине логічне пояснення – це те, що внаслідок децентралізації і кошти, і повноваження відійдуть від РДА та ОДА до місцевих територіальних громад, тож, вочевидь, в інтересах перших чим довше гальмувати процес децентралізації.

Лариса Романюк, "Про Захід"


Останні новини

Закарпаття

Україна

Світ

Всі новини »
Головний редактор - Ярослав Світлик, журналісти - Мирослава Химинець, Вікторія Лисюк, Габріелла Руденко.
© 2010-2014 «Час Закарпаття». Передрук матеріалів дозволений лише за умови гіперпосилання на chas-z.com.ua. E-mail редакції: chas.zakarp@gmail.com