Текст коментаря
Ваше ім'я
Код з малюнка:
Зберегти Скасувати

Щоб зареєструвати газовий котел закарпатцям потрібен рік

12 жовтня 2016 р., 10:03

То скільки все-таки коштує реєстрація газового котла? Виявляється, оприлюднені офіційні цифри від «Закарпатгазу» і реалії різняться більш ніж суттєво...

 процедуру легалізації спростили...Закарпаття офіційно відмовилося від централізованого теплопостачання. Люди за власні гроші встановили у своїх помешканнях газові котли. Більшість зареєструвала їх у газовому господарстві, як того вимагає закон. Ця тема вже перестала бути актуальною. Проте не до кінця. На 2015 рік на Закарпатті залишалися незареєстрованими 7,5 тис. газових котлів. Щоб заохотити людей до узаконення обладнання, «Закарпатгаз» пішов назустріч нашим краянам і спростив процедуру легалізації котлів. Після чого виготовлення техумов і проекту коштувало 347 грн, а акт про пуск газу – 33 грн. Саме на таких цифрах наголошував голова правління ПАТ «Закарпатгаз» Віталій Шатило під час усіх своїх прес-конференцій і брифінгів. Запам’ятаймо ці цифри, бо жодних інших озвучено не було. Якщо ж газове обладнання змонтоване неправильно й потрібно щось переробити, то тут усе залежить від складності будівельно-монтажних робіт, відповідно вартість буде іншою.

...але на практиці є нюансиКотел у моєму помешканні встановлений 8 років тому. Працює собі, обігріває квартиру. Один нюанс – зареєструвати офіційно його свого часу не вдалося. Однак переконування Віталія Шатила, що тепер процедура реєстрації швидка й спрощена, досягли мети. Вирішую узаконити свій котел. Перший крок – іду в «Закарпатгаз» і виробляю техумови й проект. Сплачую справді 347 грн. Утім замість передбачених законом 10 днів виготовляли мені необхідну документацію 2 місяці, посилаючися на перевантаженість, оскільки всі масово кинулися реєструвати котли. Бог із ним.

Наступний крок – до мене приходить комісія в особі однієї жінки перевірити, чи відповідає встановлене газове обладнання нормам. Не відповідає. Потрібно шланг, який іде від газового стояка до котла, замінити металевою трубою. Питаю, скільки це буде коштувати і до кого звернутися. Відповідь: у відділ будинкових мереж. Там на мене чекає перший сюрприз: заміна шланга на півметрову трубу коштуватиме від 3,5 тис. грн. Чому так дорого? Такі розцінки, кажуть. «Напишіть мені список необхідних матеріалів, я їх куплю, а ви встановите», – пропоную свій альтернативний варіант. Категоричне ні. Вирішую призупинити процес реєстрації й забираю техумови й проект. Але все ж через кілька місяців повертаюся до наміру довести все до логічного кінця. Знаходжу газовиків, котрі переварюють мені трубу й переконують, що тепер точно мусять у мене все прийняти й зареєструвати.

Похід у «Закарпатгаз» застопорився відразу ж у контакт-відділі. «А будівельний паспорт у вас є?» – «Ні, вперше чую про нього». – «Без нього зареєструвати котел неможливо. Але ми його не виготовляємо. Потрібно звернутися в спеціалізовану компанію, наприклад, у «Газ-Дар». Йду туди, благо, неподалік. Кований паркан, сучасний євроремонт. Працівник мені пояснює, що в будівельному паспорті має бути вказано всі матеріали, використані під час монтування мого газового обладнання, чи сертифіковане воно і так далі. Показую проект, в якому на окремому аркуші все це виписано і називається специфікація. Не те. Ціна будівельного папірця – від 2 тисяч гривень. Що цікаво, конкретних цифр у газовому господарстві ніхто не називає. Розпливчасте формулювання «від» і рахунок іде на тисячі гривень. А ще у «Газ-Дарі» я почула таку цікаву фразу: «До вас будуть виїжджати 3 рази». А чому саме 3 рази, а не 5 чи 10? А за 1 раз не можна все оформити? І чому раніше про будівельний паспорт ніхто не заїкнувся?

на прийом до керівника – для боротьби з бюрократичною машиноюВ інтернеті перелопачую всю наявну інформацію про реєстрацію газового котла. Всюди фігурують лише техумови і проект – основні документи. Про будівельний паспорт для цього – жодного слова. Він потрібен, якщо ви щось будуєте (на ділянку, будинок тощо). Вирішую все з’ясувати у того самого Віталія Шатила, керівника «Закарпатгазу», котрий неодноразово наголошував на прозорості й спрощеній процедурі.

Записуюся на прийом і у визначений день, долаючи охорону з «вертушкою», потрапляю в кабінет. Викладаю суть питання. Показую стос аркушів із видрукуваною з інтернет-видань інформацією, де він роз’яснює, скільки коштує все-таки реєстрація котла. Скажу вам, полеміка була гарячою й тривала майже 40 хвилин. У ході розмови з’ясувалося, що 2,5 тисячі газових котлів на Закарпатті все ще не зареєстровані. Може, якби «Закарпатгаз» встановив реальні розцінки на свої послуги, то ця цифра була б рівною нулю?!

Віталій Шатило виявився мудрою людиною, і результат для мене в підсумку був позитивним. Просто в кабінеті він зробив кілька дзвінків підлеглим – і скрипуче колесо бюрократичної машини почало крутитися з пристойною швидкістю. Упродовж лише 1 години в мене на квартирі побувала кваліфікована працівниця, котра знову перевірила все обладнання на предмет відповідності необхідним нормам, виявила мікроскопічний витік газу, викликала газозварників і ті за 5 хвилин усунули проблему. І це все за 1 годину. Фантастично. Все, епопея з реєстрацією завершена? Ні. Для остаточного узаконення мого нелегального котла не вистачало ще акта перевірки димо-вентиляційних каналів. Але якщо я його принесу, то це вже буде справді все!

Раніше перевіркою димарів і вентиляційних каналів займалися жеки, й такі послуги справді надаються за певну плату. В одній конторі мені пояснили, що оскільки в мене котел незареєстрований, такий акт надати не можуть. Але ж він мені для того й потрібен, щоб зареєструвати котел, кажу. Однак моя логіка не переконує. Зрештою все вирішується добре, акт мені видає інша організація.

замість епілогуПідсумок. Реєстрація котла у мене зайняла майже рік із перер­вами. Небажання платити за надуманими «Закарпатгазом» розцінками обернулося мені економією, за приблизними підрахунками, майже 5 тисяч гривень. Дослідження проблематики в інтернеті збагатило знаннями й додало впевненості під час розмов із працівниками газового господарства. Я усвідомлюю, що комусь простіше заплатити, а хтось плюне й залишить усе, як є, не довівши розпочате до кінця. Однак поважаймо себе й не біймося. І не переплачуймо за те, що по ідеї мали б прийняти взагалі за символічну плату.

Мирослава ПАВЛЮХ, газета "Новини Закарпаття"

Останні новини

Закарпаття

Україна

Світ

Всі новини »
Головний редактор - Ярослав Світлик, журналісти - Мирослава Химинець, Вікторія Лисюк, Габріелла Руденко.
© 2010-2014 «Час Закарпаття». Передрук матеріалів дозволений лише за умови гіперпосилання на chas-z.com.ua. E-mail редакції: chas.zakarp@gmail.com