Завдяки реформам та ініціативам оновленої міської влади в Ужгороді покращилися механізми місцевої демократії. Це відзначили експерти Українського незалежного центру політичних досліджень – Іван Лукеря й Максим Лациба на зустрічі з громадськими активістами Володимиром Феськовим, Миколою Яцковим та керуючим справами виконкому Олександром Волосянським.
Експерти проаналізували статути обласних центрів країни, зокрема й Ужгорода. Власне, моніторили ще попередню, дореволюційну «версію» нашої влади, а відтак з’ясували: «для мешканців міста все було дуже погано».
«Приємно було зафіксувати, що цьогоріч у квітні три механізми місцевої демократії в Ужгороді стали найкращими серед інших обласних центрів країни. Це громадські слухання, які віднедавна в Ужгороді можуть ініціювати 30 осіб, ухвалення положення про Громадську раду, а також місцеві ініціативи – процедура, за якою кожен ужгородець може подати на розгляд сесії міської ради проекти рішень», – зауважив Максим Лациба.
«Після революції в Ужгороді стався величезний прорив. Ми ухвалили положення про Громадську раду, про місцеві ініціативи і громадські слухання. Раніше ужгородці не могли розробляти проектів рішень і подавати їх на розгляд сесії міськради. Тепер люди можуть збираються, голосувати, підписувати проекти, погоджувати їх з мерією, подавати на затвердження. Усе кардинально змінилося», – акцентував Олександр Волосянський.
Експерти, які, власне, й розробляли закони про доступ до публічної інформації та про адмінпослуги, зауважили: Ужгороду є куди рости і вдосконалюватися. А відтак запропонували запровадити такі інструменти демократії, як громадська експертиза рішень органів місцевого самоврядування і консультації з громадськістю.
Також в Ужгороді, на думку експертів, невеликих змін потребує інститут загальних зборів громадян за місцем проживання. Зауважили: процедура ця не чітка, застаріла і її варто спростити. Адже аби ініціювати зібрання, потрібно зібрати підписи не менш ніж третини мешканців того чи іншого мікрорайону. А це, у свою чергу, повністю унеможливлює право ужгородців проводити подібні заходи.
А щоб ужгородці читали і знали Статут рідного міста, експерти запропонували його популяризувати – наприклад, видавати разом із паспортами містянам, які отримують цей документ уперше.