Карпатам загрожує небезпека. Нова і, як на перший погляд, неочікувана. Цю небезпеку несуть так звані об’єкти зеленої енергетики – малі гідроелектростанції (малі ГЕС).
Хоча, здається, що зелена енергетика не може становити загрозу для довкілля за своєю суттю, проте те, що відбувається у Карпатах, свідчить: навіть найкраща ідея, за певних умов, може перетворитися на лихо.
Плани будівництва малих ГЕС у Карпатах лякають своїм масштабом. Адже, наприклад, у Закарпатській області, на виконання Програми комплексного використання водних ресурсів Закарпатської області, планується збудувати 330 малих ГЕС, в Івано-Франківській області, за різними даними, планується будівництво від півсотні до півтори сотні малих ГЕС, до двох десятків заплановано у Львівській та Чернівецькій областях. Виконання таких планів означатиме фактичну смерть більшості карпатських рік, смерть сплавного туризму.
Переглянути ГЕС у Карпатському регіоні України на гугл-картах можна за
посиланням.
На сьогоднішній день більшість запропонованих проектів малих ГЕС у Карпатах передбачають будівництво ГЕС дериваційного типу. У цих типах ГЕС вода з річки подається до труби, транспортується трубою на певну відстань (до кількох кілометрів), а далі з труби подається на турбіну для виробництва енергії, після чого повертається у річку нижче від місця забору. Такі ГЕС на загал вважаються менш шкідливими для довкілля, ніж ГЕС греблевого типу, адже безпосередньо потік греблею не перекривається. Але…
У Карпатах більшість малих ГЕС проектується у верхів’ях рік. Тут ухил річок найбільший, отже, падаюча вода дає найбільшу енергетичну віддачу. У верхів’ях ріки мають невисоку водність, тому для того, щоб виробити якомога більше електроенергії, з рік забирають великі об’єми води – часто-густо із річки забирають практично всю воду, залишаючи замість живого потоку сухе русло, вкрите камінням. Замість кількох кілометрів ріки отримуємо кілька кілометрів труб. І проблема не лише у спотворенні природних краєвидів. Забір основної частини води із ріки спричиняє цілу низку екологічних та соціально-економічних проблем:
- зникнення водних організмів (в тому числі червонокнижних риб і комах) через знищення середовища існування і відтворення молоді;
- погіршення туристичного потенціалу територій, при цьому деякі види туризму, наприклад, сплав річками, може взагалі зникнути;
- активізація негативних геологічних процесів;
- зміни гідрогеологічної обстановки включно із загрозою зниження рівня грунтових вод.
- відповідне зниження доходів місцевих жителів від обслуговування туристів;
- негативний вплив на природоохоронні території.
Саме тому громадськість України – екологи, туристи та багато інших небайдужих громадян – піднялись проти неконтрольованого екологічно небезпечного гідроенергетичного будівництва у Карпатському регіоні. Метою цією боротьби є захист природи Карпат, збереження Карпат для туризму, а також захист самої зеленої енергетики від спроб перетворити її лише у джерело збагачення для окремих осіб шляхом знищення нашого спільного довкілля.