Влітку, коли на вулиці спекотна погода, велику тривогу в закарпатських рятувальників, екологів та громадськості викликають загоряння сухої рослинності та сміття на відкритих територіях. Незважаючи на застереження у ЗМІ та численні профілактичні заходи, що вживаються співробітниками ДСНС щодо відвернення загрози пожеж, вони все ж таки продовжують завдавати населенню та навколишньому середовищу значних матеріальних збитків.
Нерідко на узбіччях автошляхів, лісових галявинах, сільгоспугіддях, у парках та інших місцях можна побачити сумні наслідки: чорна вигоріла земля, обвуглені дерева, дим, сморід. Так, з початку року в екосистемах краю вже зафіксовано 281 випадок загорань. Загальна площа знищеного сухотрав’я, чагарників та сміття перевищує 231 гектар. Усього з початку року в області зафіксовано 681 пожежу. Лише за останню добу сталося 6 пожеж, де горіли суха трава та сміття на відкритих територіях. Але були випадки, коли через порушення правил пожежної безпеки при спалюванні сухостою, горіли житлові та дачні будинки, надвірні споруди.
Неодноразово доводилося вогнеборцям рятувати від знищення й автозаправні станції. Буває й таке, що у вогняну пастку потрапляють і самі винуватці стихії. У кращому випадку відбуваються травмуванням, а у гіршому – траурним маршем. Уже цьогоріч спалювання сухостою закінчилося двома травмованими особами.
«Статистика підтверджує, що майже всі такі пожежі виникають через людський фактор. Необережно кинутий сірник, недопалок, тліюче вогнище, пустощі дітей з вогнем — це може призвести до того, що через п’ять хвилин усе навколо палатиме.
Особливу небезпеку становлять стихійні палії, що навмисно підпалюють сухостій — рослини, дерева, стерню та смітники. Наприклад, щоб упорядкувати прилеглу територію, деякі безвідповідальні господарі та садоводи навмисне підпалюють нескошену пересохлу від пекучого сонця траву та сміття. Дуже часто такі безглузді дії призводять до великомасштабних пожеж. Особливо небезпечним є спалювання сухої трави на полях, через які проходять високовольтні лінії електропередач, поблизу лісових масивів, газо- та продуктопроводів. Швидкість поширення вогню надзвичайно висока, тому локалізувати такі пожежі на відкритих територіях дуже важко. Окрім того, коли горить суха трава у лісовій гірській зоні, то через відсутність під’їзних шляхів рятувальникам дуже нелегко своєчасно дістатися на місце загоряння. Ускладнює гасіння й відсутність поблизу пожежних вододжерел.
У населених пунктах таке «господарювання» теж ні до чого доброго не призводить: спалення сухої трави, листя чи бадилля на присадибних ділянках переростає у неконтрольоване горіння, часто загрожує знищенням будівель та споруд житлового сектору. Погіршена видимість на автошляхах через дим від таких багать може стати причиною дорожньо-транспортних пригод. Не кажемо вже про те, що несанкціоноване спалювання сухої рослинності та сміття загрожує здоров’ю людей. Адже під час горіння у повітря потрапляють небезпечні, а інколи й канцерогенні речовини (при спалюванні гуми, поліетилену, пластику), що викликають захворювання дихальних шляхів», - коментує ситуацію заступник начальника Управління ДСНС України у Закарпатській області Андрій Сікора.
Ще один важливий аспект: у більшості випадків у людей не вистачає мужності зізнатися, що саме їхні дії стають причиною некерованого вогняного дійства, і вони просто “зникають” з місця події. А може ще й тому, що бояться відповідальності й відповідних штрафних санкцій, які їм гарантує законодавство України.
На спалювання сухої трави повинен бути дозвіл органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища. За самовільне спалювання рослинних решток на громадян. відповідно до статті 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накладається штраф від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від 50 до 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
А відповідно до ст. 245 Кримінального кодексу України знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом – караються штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк. Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки – караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
Варто нагадати і про сміттєзвалища. Стихійний вогонь поруч них може призвести до справжнього екологічного лиха. Процес горіння на таких звалищах супроводжується цілим букетом отрут і токсинів. Відомо, що вони згубно впливають на людський організм, викликаючи ракові захворювання печінки і щитовидної залози.
Цього місця збирання відходів вже горіли на Хустщині. Рятувальники переконані, що запобігти біді та втраті майна, а також уникнути травмування людей і загибелі тварин, краяни зможуть лише тоді, коли дотримуватимуться основних правил пожежної безпеки. Приміром, при спалюванні сухої трави обов’язково потрібно обкопувати потенційну територію вигорання, не залишати без нагляду вогонь і обов’язково його закидати землею в кінці процесу горіння. А джерелом лісової пожежі може стати недбало кинутий сірник чи недопалок.
Також ніколи не можна залишати без нагляду й багаття, яке слід розкладати лише в попередньо обладнаних для цього місцях. А кинуті на сонячній галявині пляшка, чи шматок скла, фокусуючи сонячне проміння, здатні спрацювати як запалювальні лінзи й спричинити самозагорання лісових масивів, завдаючи непоправної шкоди довкіллю.
У ДСНС України у Закарпатській області