Текст коментаря
Ваше ім'я
Код з малюнка:
Зберегти Скасувати

У Виноградові панує небезпека

29 червня 2014 р., 11:01

Жити поряд зі сміттєзвалищем - недопустимо.

Ми всі знаємо, що проживати поруч зі звалищем небезпечно і шкідливо для здоров'я. Про це постійно твердять екологи. Але що ми знаємо конкретно? Які конкретно речовини виділяються і куди? У повітря? У землю? А чим вони небезпечні і наскільки? І які хвороби вони викликають, знаєте? А я вам трохи розповім.

Відходи, які щотижня завозяться на наше (та й на будь-яке інше) звалище, являють собою різнорідну масу, яка небезпечна тим, що починає активно взаємодіяти. Хімічні реакції, які відбуваються у цій масі, — справжній рай для бактерій, а для людини — смертельна небезпека. Спочатку в насиченій киснем органіці відбувається бурхливе розмноження бактерій. При цьому кисень заміщується вуглекислим газом.

Через кілька днів маса починає бродити. Уже через два тижні утворюється перший небезпечний газ, а всього через один-два місяці вся ця маса починає виділяти в повітря небезпечні для здоров'я людини гази. Наприклад, радон.

Радон не має кольору і запаху, тому ви навіть не зрозумієте, що його вдихаєте. Але цей газ не тільки отруйний, він ще й радіоактивний. Розвіюючись повітрям, продукти розпаду радону потрапляють в легені людини разом з киснем і затримуються в них. Радон викликає мікроопіки в легеневій тканині, а підвищена концентрація газу в повітрі часто призводить до раку. Найбільш уразливі для радону найважливіші клітки — статеві, кровотворні та імунні. Крім радону, звалище виділяє сірководень, аміак, метан, а також канцерогенні речовини — діоксини.

Мало хто знає, що діоксини є не простими, а кумулятивними отрутами і мають потужну мутагенну, іммунодепрессантну, канцерогенну, тератогенну і ембріотоксичну дію. Вони слабо розщеплюються і накопичуються як в організмі людини, так і в біосфері планети, включаючи повітря, воду, їжу. Важливим є те, що величина смертельної дози для діоксинів істотно менше аналогічної величини для деяких бойових отруйних речовин, наприклад, немаловідомого газу «зарин».

Про те, що метан впливає на глобальне потепління в кілька разів сильніше, ніж вуглекислий газ, можна і не згадувати. У цьому відношенні наша звалище шкодить атмосфері сильніше, ніж десятки тисяч безперервно працюючих автомобілів.

Але найсерйознішою проблемою, яка може виникнути при розкладанні відходів, є забруднення грунтових вод, що залягають на глибині 5-10 метрів. Тих, які багато хто з нас п'ють і використовують для приготування їжі. І ось чому.

Якщо повітря ще може очиститися внаслідок сильних вітрів хоча б гіпотетично, то воду ми змушені пити ту, що тече прямо під нами.

Накопичується вона, як нам відомо ще зі шкільного курсу, в тому числі і шляхом просочування через землю дощової води. А дощова вода, в свою чергу, просочуючись крізь тверді побутові відходи, захоронення на звалищі, розчиняє в собі токсичні речовини, присутні в смітті. І це в прямому сенсі міна уповільненої дії.

Вода несе з собою не тільки солі заліза, свинцю, цинку та інших металів з іржавих консервних банок, розряджених батарейок, акумуляторів, різноманітних побутових електроприладів. Ще вона несе пестициди, миючі засоби, розчинники, барвники та інші отруйні хімічні речовини. Крім того, величезну небезпеку становлять відпрацьовані люмінесцентні лампи, що містять ртуть.

Дослідники з Єльського університету та департаменту здоров'я штату Нью-Йорк вивчали у вагітних жінок, що живуть в радіусі 1,5 км від місць захоронення відходів, ступінь ризику народити дитину з серйозними вродженими дефектами. Вчені, дослідивши здоров'я 27115 немовлят, дійшли висновку, що жінки, що проживають в радіусі півтора кілометрів від звалища, народжували дітей із серйозними вродженими дефектами на 63% частіше, ніж зазвичай.

Подальший аналіз показав, що проживання біля звалищ підвищує ймовірність розвитку порушень нервової системи на 29%, кістково-м'язової системи — на 16%, шкіри — на 32%. Наявність на звалищах пестицидів корелює з утворенням ущелини піднебіння новонароджених і вродженими дефектами м'язової системи, металів і розчинників — з вродженими аномаліями нервової системи, пластмас — з хромосомними порушеннями.

Подібне ж дослідження провели і британські вчені. Аналіз здоров'я більш ніж 1000 новонароджених показав, що якщо їх матері жили в радіусі 3 км від звалищ з токсичними речовинами, то у їхніх дітей на 33% була підвищена ймовірність розвитку розщелини хребта (spina bifida), серцевої недостатності та інших вад розвитку…

У жителів Виноградова нарешті з'явилася надія. Поки невелика, але все ж …

За рішенням депутатів міської ради з 1 липня на Виноградівське звалище буде припинено завезення сміття з сіл району. Принаймні, про це досить голосно заявив актив депутатів в особі В. Поляка, М. Савинець, Й. Шерегі, Й. Фізеші, О. Товта, І. Матрунича, Т. Сугай, Т. Дрошковці та ін..

З іншого боку, розслаблятися ще рано. Нинішній голова районної адміністрації В. Любка робить все можливе для того, щоб депутати міськради «пішли назад» і скасували своє рішення. Звичайно, його можна зрозуміти. Займаючи посаду голови адміністрації, він не уникне серйозного головного болю через відсутність місця утилізації ТПВ у районі. Іронія, однак, у тому, що ще кілька місяців тому В. Любка був прихильником заборони ввезення сміття з сіл у Виноградів.

На закінчення хотілося б нагадати читачеві ось про що.

Вісім років йдуть розмови про будівництво сміттєсортувального заводу на території району. Вісім років жителям Виноградова говорять, що потрібно ще трохи часу, щоб будівництво цього заводу почалося. А поки… поки потрібно продовжити договір на ввезення сміття з сіл району в місто. І дихати газами, які виділяються звалищем. І пити воду, яка в прямому сенсі містить отруту. І ця ситуація ця, схоже, не зміниться ніколи …

Або депутати міськради поставлять владу в такі умови, що та буде змушена всіма правдами і неправдами почати будівництво заводу, про який говорить вже стільки років.

goloskarpat.info

Артур ШЕРЕГІ, для Голосу Карпат

Останні новини

Закарпаття

Україна

Світ

Всі новини »
Головний редактор - Ярослав Світлик, журналісти - Мирослава Химинець, Вікторія Лисюк, Габріелла Руденко.
© 2010-2014 «Час Закарпаття». Передрук матеріалів дозволений лише за умови гіперпосилання на chas-z.com.ua. E-mail редакції: chas.zakarp@gmail.com