А ще – новими зошитами, підручниками, ручками, олівцями, фломастерами, циркулем, свіжою фарбою шкільних парт. А фіранки на вікнах – білі-білосніжні, здавалося, що це янголи Божі прилітають учитися. Ось такі спогади маю з далеких шкільних років.
Більше того: моя мама – педагог. Тож безліч разів допомагала їй прибирати клас, а відтак надивилася на гірку долю вчителя, якої собі не бажала. Вже тоді зрозуміла, що роботу педагога грошима не виміряти, бо його труд – безцінний. Гадаєте, що вчитель – такий увесь розумний і мудрий, одягнений, як на подіумі, – з неба у клас перед учнями звалюється? Нічого подібного! Як і двадцять років тому, так і тепер йому однієї зарплати мало, щоб зібратися до школи.
Мар’яна Михайлівна викладає англійську в одній із ужгородських шкіл. Тож розповіла, що для неї серпень – злий. Якщо не сказати – агресивний. А все тому, що перед 1 вересня, як перед новорічно-різдвяними святами чи Великоднем, чомусь в Україні все різко дорожчає.
– У мене двоє школярів і я – третя. Тож уявіть собі, скільки щороку треба витрачати грошей, аби в усеозброєнні зустріти першовересень. І чи можна прожити на звичайну вчительську зарплату родині, де двоє дітей...
Але ми трохи збилися з курсу, і тому повертаємося до нашої калькуляції.
Мар’яна Михайлівна переконана, що педагог не має права економити на одязі. Звісно, в бутиках ніхто з учителів не одягається, каже вона. Але гарна якісна сукня чи елегантний костюм на перший дзвоник коштує від 3 тисяч гривень. За таку ціну ще треба знайти собі щось. Наприклад, у торговому центрі в новому мікрорайоні Ужгорода повно магазинів – якраз у них вибір нарядів широкий. І тут сукні – від 10 тисяч гривень.
– Купила собі костюм на Краснодонців за 3 тисячі гривень. Подібний у одній із крамниць бачила за 6 тисяч, – ділиться моя співрозмовнця. – На базарі дешевше, але часто якість пошиву чи тканини залишають бажати кращого.
Жінці-вчителю доводиться влаштовувати справжній шопінг у пошуках зручного та якісного взуття. Відтак черевики можна купити як за 300 гривень, так і за 2500. Не гарантія, що дорожчі служитимуть довше. А ще колготи та інший дріб’язок. Рахуємо далі. Так, вчителю потрібні й біла сорочка (800 – 1200 – 3000 – 5000 грн), штани – від 1500 гривень, піджак – 1500 – 2500. Але не завжди перше вересня супроводжує сонячна погода. Часто маємо різке зниження температури. Тож на всяк випадок треба купити осінній костюм. А тут цінова політика теж різна. Одні коштують 1000 грн, можна купити за 1500 і 3500. Шкіряні водонепропускні черевики – від 2000 гривень, а потім потрібні чоботи, плащ чи пальто... Парфуми, косметика, зачіска, манікюр і т. д.
Дайте мені валідол, бо без заспокійливого руки трусяться підраховувати все докупи. Цифра виходить захмарна. Хіба вчитель стільки заробляє? Ні. Дозволити собі обновки можуть одиниці. Знаю добре, що з нового одягу нинішній педагог собі купить одну-дві речі. І скомбінує зі старими так, що виглядатиме на мільйон.
Часто не вистачає грошей на одяг через затратні канцтовари. Ірина Гоца, вчителька початкових класів, пояснює, що кожен педагог має розробити календарний план. Хоча їх продають готовими, але не факт, що такі підійдуть. Календарний план розробляється на один предмет і один клас. Наприклад, якщо вчитель викладає математику з 5 по 11-й, йому треба розробити 7 таких планів. Якщо має свій принтер, то це обійдеться в 20 гривень за штуку.
Ірина Марківна каже, що на рік треба 5 пачок паперу. Одна коштує в середньому 80 – 100 гривень. У школі без цього просто не обійтися, бо вчителі проводять різні тести, опитування, контрольні.
Мусай назвати ще один цікавий розділ, який допомагає худнути вчительському гаманцю, – це література та посібники, дидактичні матеріали. В середньому посібник із методичними рекомендаціями коштує 60 – 80 гривень.
Вчителю молодших класів методичка потрібна не одна, а на кожен предмет. Продають готові, звісно, не за безцінь.
Педагог має не тільки вчити дітей, а й займатися самоосвітою. Для свого розвитку мусить виписувати тематичну літературу – журнали. Передплата коштує 600 гривень на півріччя.
Недарма ж кажуть, що сучасний учитель має бути родичем олігарха, щоб мати змогу утримувати себе й родину. О, забули внести до списку необхідного папки для зберігання матеріалів з кожного предмету, канцтовари, різні ручки для заповнення класного журналу та перевірки зошитів, коректор, маркери, клей, степлер, скотч, кольоровий папір, зошити. А принтер – взагалі ненажера. На його утримання потрібно немало: фарба, картриджі не з дешевих – 500 гривень за штуку.
Про скромне сьогодення наших учителів промовчимо. Побажаємо їм достойних європейських зарплат, завжди гарного настрою і талановитих учнів.
Маріанна ШУТКО, газета
"Новини Закарпаття"