Він – мислитель, інтелектуал, філософ. Його називають продовжувачем традицій Закарпатської школи живопису, живописцем та графіком ліричного обдарування. Для творчості митця характерні узагальнення, стилізація, насичений колорит.
Близько трьох десятків робіт нині покійного художника широкому загалу представила його дружина – мисткиня-педагог Емма Левадська. «Це не картини, – зауважує вона, – це ескізи до них, замальовки з життя звичайних людей, типових ужгородців. Він глибоко пірнав у душі, вмів передавати стан, характер. Щоправда, роботи довелося збільшити у розмірі, бо ж усі вони були невеличкими, однак навіть оригінали не збереглися».
Представлені ескізи виконані олівцем та гелевою ручкою – таких у доробку Георгія Левадського чимало: часто готував по кілька замальовок, на основі яких створював повномасштабну картину. Більшість зображень розійшлася до рук тих, хто постав на папері з-під олівця майстра.
До душі Георгію Левадському були й дерев’яні церкви Закарпаття – їх він порівнював із живими людьми, які спілкуються з тими, хто до них приходить, мають душу і характер. Виставка триватиме ще кілька днів.
Ксенія ШОКІНА