Адже наразі місцеві медіа підвладні не лише фінансово, а й змістовно. Виведення державних і комунальних підприємств з числа засновників друкованих видань припинить вплив чиновників на редакційні політики видань. Газети не мають бути адмінресурсом для агітації та піару. Для того, щоб реформуватися, усі видання повинні виключити з числа засновників органи влади та здійснити перереєстрацію.
На втілення цієї реформи відведено 3 роки і до кінця цього періоду залишилося тільки 10 місяців. Однак, за даними Дежкомтелерадіо, станом на 1 березня 2018 року незалежними стали лише 26% комунальних видань. Ці цифри насторожують, бо процес реформування тривалий і багатоетапний. Ті видання, які не встигнуть завершити передбачені законом процедури до 31 грудня 2018 року, можуть втратити свої свідоцтва про державну реєстрацію. Практично, це означатиме позбавлення права надалі видавати газету.
Закарпатська область не демонструє жодних ознак роздержавлення: із 17 видань, що підпадають під роздержавлення, не реформувалося жодне. Ці видання або знаходяться у процесі перетворення, або ще не розпочали реформування, ризикуючи після завершення реформи зникнути через бездіяльність своїх засновників.
Нереформовані комунальні видання області: “Берегове” (угор. - “Beregszasz”) (Береговина), “Верховина” (Міжгір’я), “Вісник Берегівщини”/”Beregi Hirlap” (угор.) (Берегове), “Вісник Хустщини” (Хуст), “Вісті Свалявщини” (Свалява), “Вісті Ужгородщини”/”Ung videki Hirek” (угор.) (Ужгород), “Голос Верховини” (Воловець), “Дружба” (Тячів), “Зоря Рахівщини” (Рахів), “Карпатська зірка” (Великий Бережний), “Народне слово” (Перечин), “Нове життя” (Іршава), “Новини Виноградівщини”/”Nagyszolos - videki Hirek” (угор.) (Виноградів), “Новини Закарпаття” (Ужгород), “Тячів” (Тячів), “Ужгород” (Ужгород).
Варто підкреслити, що відповідальними за перереєстрацію видань є саме органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Рекомендації державним органам щодо реформування друкованих ЗМІ та редакцій доступні за посиланням.
Для того, щоб відстежувати зміни українського медіаландшафту внаслідок роздержавлення, Центр демократії та верховенства права у партнерстві з Музеєм-архівом преси створили “Залу комунальної преси” – інтерактивний онлайн-ресурс, на якому зібрані дані про усі комунальні друковані ЗМІ, що підлягають реформуванню. За допомогою карти можна дізнатись про засновників, сферу поширення та стан реформування видань, які підпадають під роздержавлення, а також погортати відсканований примірник.
У базі Зали комунальної преси бракує відсканованих примірників частини комунальних газет. Засновники порталу закликають редакції та читачів надсилати наявні у них примірники, аби Зала комунальної преси стала найповнішим ресурсом реформованих друкованих ЗМІ в Україні. Відскановані копії газет можна надсилати на пошту hotline@medialaw.kiev.ua або паперові примірники на адресу вул. М. Заньковецької, 3/1, оф. 12, м. Київ, 01001.
Із Закарпаття у Залі комунальної преси немає примірників газет “Мараморошани” (смт. Солотвино) та “Ужгород” (Ужгород).
Команда Центру демократії та верховенства права