Але, незважаючи на очікування, вона не вирішить проблему, яка супроводжує Децентралізаційну реформу на Закарпатті, і не розгляне проект Перспективного плану створення спроможних територіальних громад.
Про це, а також фінансові та репутаційні втрати, які несе Закарпатська область у зв’язку з такою ситуацією, говорили учасники прес-конференції, що відбулася у Закарпатському Центрі розвитку місцевого самоврядування.
«Під час форуму «Закарпаття - центр Європи: шлях розвитку і реалізація потенціалу», який відбувся під Ужгородом 22 лютого, виступав заступник голови Закарпатської ОДА і тоді він заявив, що Перспективний план майже готовий, – нагадав Іван Дем’янчук, директор Закарпатського Центру розвитку місцевого самоврядування. – Однак, як бачимо, на розгляд обласної ради він досі не поданий».
Крім того, директор Центру зауважив, що 9 лютого відбулася нарада з представниками облдержадміністрацій, на якій Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко дав чіткі доручення облдержадміністраціям та встановив дедлайни. А саме: до 1 березня забезпечити надання, передбачених Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» висновків щодо добровільного об’єднання ОТГ та подання відповідних звернень до ЦВК, до 1 квітня забезпечити розробку, актуалізацію супроводження, погодження та подання на затвердження КМУ перспективних планів формування спроможних громад територіальних громад в межах усієї території відповідної області. Оскільки, доручення виконані не були, жодна Закарпатська ОТГ не візьме участь у виборах, які відбудуться 29 квітня. Крім того облрада досі не отримала Перспективний план.
«Між тим, якщо брати Україну в цілому, процес Децентралізації влади проходить нормальними темпами – вже 665 ОТГ перейшли на прямі міжбюджетні відносини, в 40 ОТГ перші вибори відбудуться в кінці квітня, ще 20 вже подали документи до ЦВК і йтимуть на вибори в кінці жовтня, – продовжив Іван Дем’янчук. – Бачимо ми активність з боку органів місцевого самоврядування і в нашій області. Зараз у нас «на олівці» 10-12 потенційних об’єднаних громад, які перебувають на різній стадії готовності. Чергові вибори до органів місцевого самоврядування відбудуться у 2020 році, тому голови хотіли б зараз проаналізувати ситуацію, піти на об’єднання, залучити додаткові кошти на розвиток і реалізувати важливі проекти в своїх громадах».
За три роки реалізації реформи Децентралізації Закарпатська область вже втратила чимало можливостей. Так, лише за рахунок державної субвенції на розвиток інфраструктури об'єднаних територіальних громад у 2016 році Уряд виділив 1 млрд. грн, із яких Хмельниччина (22 ОТГ) отримала 216 млн. грн., Тернопільщина (26 ОТГ) – 141 млн.грн., а Закарпаття (2 ОТГ) лише 15 млн. грн. У 2017 році Хмельниччина мала 167 млн.грн., Тернопільщина – 115 млн.грн., а Закарпаття (на 3 громади) – знову 15 млн. грн. У 2018 році заплановано виділення 1,9 млрд грн. Закарпаття (на 6 ОТГ) ж отримає із цієї суми лише 16 млн.грн.
«І справа не лише в фінансових втратах», - наголосив при цьому координатор Закарпатського регіонального відділення Асоціації міст України Олег Лукша. – Ми починаємо втрачати імідж регіону, який є найближчим до Європи і мав стати показовим у реалізації реформи європейського зразка. Натомість демонструємо останні місця».
Пан Лукша нагадав, що Перспективний план, який зараз перебуває на розгляді Робочої групи, – вже третій. Перший План, який передбачав створення 38 громад, був ні з ким не погоджений і на розгляд облради не потрапив. У серпні 2015 року обласна рада провалила голосування по другому Перспективному плану.
«На початку 2016 року Закарпатська ОДА звернулася до нас, як до Офісу реформ, з листом, у якому просила долучитися до розробки проекту нового Плану. На мою думку, він достатньо добре відповідає і методиці, і концепції. Ми очікували, що після того, як ще раз пройде засідання робочої групи, проект подадуть на розгляд обласної ради. Засідання відбулося і чому План так і не був поданий на сесію, нам невідомо», – підсумував Олег Лукша.
«В принципі базовий рівень органів місцевого самоврядування звик досить «на автоматі» виконувати рішення вищого керівництва – районного та обласного рівня. Тому раніше перепони полягали в цьому. Однак на Форумі «Закарпаття - центр Європи: шлях розвитку і реалізація потенціалу», який проходив за участі заступника міністра регіонального розвитку, було чітко висловлено, що в Кабміні очікують від області. На жаль, наша адміністрація такої позиції не поділяє і каже, що це залежить не стільки від неї, як від якихось інших чинників». – проаналізував ситуацію, що склалася, Михайло Лаба, керівник Закарпатського регіонального відділення Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад.
На його думку, як тільки потенційні громадиотримають висновки на створення ОТГ, це стане знаком для всіх інших громад, що ситуація змінилася, і процес створення об’єднаних громад сильно активізується.
«Повірте мені, в селах вже всі знають, що таке Децентралізація. Зараз саме потужні ОТГ формують зміни в державній політиці. Тому наші сільські голови вже трохи вимучені цим затяжним процесом. Вони хочуть або приєднуватися до процесу, або зрозуміти, що відбувається», – каже пан Михайло.
Він також дорікнув депутатам обласної ради за певну пасивність, адже вони представляють жителів області і колись почують запитання від своїх виборців, чому не захищали громади.
«На мою думку, в наших європейських колег сподівання на реформу Децентралізації влади чи не найбільші з усіх, що реалізуються в Україні. Саме по ній судять про успіхи держави, і ці успіхи дійсно є. В цьому році буде перейдено екватор об’єднання. А Закарпаттю, очевидно, не треба розвитку, додаткових робочих місць, субвенцій на інфраструктуру. Село повинно заробляти на себе саме, розвивати свою інфраструктуру. За державні гроші реалізувати все необхідне для життя громади не вийде», – підсумував Михайло Лаба.
Закарпатський Центр розвитку місцевого самоврядування