Текст коментаря
Ваше ім'я
Код з малюнка:
Зберегти Скасувати

Мер Берегова - про землі і державу

9 червня 2018 р., 11:00

У відвертому інтерв’ю

Той, хто знає угорську, має говорити і мовою нашої держави – України. Ми частина цієї держави, місто обласного значення на території Закарпаття.

Про це в інтерв’ю Gazeta.ua розповідає 46-річний Золтан Бабяк, міський голова Берегова на Закарпатті.

Переміг на виборах у 2013 році. В 2015 – обрали повторно. Він представник Демократичної партії угорців України. В Берегівській міській раді є 26 депутатів. У Берегівському районі 80% населення — угорці. Офіційні промови політиків, таблички держустанов, назви магазинів дублюються двома мовами.

– Наша культура нас пов’язує з Угорщиною, однозначно, — говорить Золтан Бабяк.

Над входом до міської ради висить прапор України, угорський триколор і прапор Євросоюзу. На першому поверсі стенд з почесними громадянами міста.

- В радянський час угорський національний прапор теж був. Ті, хто тут живе, розуміють, що з цим рахуватись треба. Але є такі, що з цього роблять провокації. Кажуть, от з цього починався Крим і рівняють нас до півострова. Але ніхто тут не чіпав угорську націю, як і всі інші. Ми проживали на цій землі свою історію, своє життя в мирі і спокої.

Берегове завжди було двомовним?


- Ті, що народились за Союзу, мали можливість в школі обирати український клас. В угорському класі ми вчили українську, російську мову і ще англійську. Фізику, математику опановували угорською. Такі школи працювали при чеській, чехословацькій владі і радянській владі відповідно. Якщо поїхати на кладовище нашого 955 річного міста, то можна за надписами могил зрозуміти, що тут жили угорці і євреї, які розмовляли також угорською. Берегове належало Австро-Угорщині і було центром Закарпатської області. І вся культура, інфраструктура, і освіта, в тому числі й Українська гімназія будувались за часів Австро-Угорщини.

Як ви ставитесь до положень Закону «Про освіту»? Зокрема, про мову освіти?


- Я працюю виключно лише за законами України. Якщо певний закон вступає в силу, то я його виконую. З усмішкою чи без. Фракція, яка підтримує мене — толерантні і врівноважені угорці. Ми не зацікавлені в ніяких особистих конфліктах. Мої зами володіють угорською мовою, і секретар, і майже всі директори шкіл розмовляють. Ми зацікавлені в тому, щоб Україна завтра змогла стати членом ЄС. Але для цього треба бути дуже уважним, коли приймають рішення про етноси, нацменшини, освітні програми і завжди консультуватись до прийняття рішення, а не після.

У 2015 році Золтана Бабяка обрали міським головою Берегова вдруге

А як має бути?

- Це угорська земля, але українська держава. Коли ми вивчаємо історію України, Закарпаття, то треба знати як все відбувалось і чому піднімається питання, що наші землі були частиною Угорщини. А такі думки є через Тріанонський мирний договір. ( Договір уклали 4 червня 1920 року між союзними державами Антанти у Першій світовій війні та Королівством Угорщина. Остання погодилася на значні обмеження та втрату територій, у тому числі Закарпаття та усієї Словаччини на користь Чехословацької республіки. — Gazeta.ua).

Які проблеми має Берегове?

- Ми розташовані на кордоні і без об’їзної дороги просто задихнемось. Хуст, Мукачево, Ужгород мають об’їзну, а в нас нема. GPS-навігація будь-якого громадянина, який їде зі сходу на захід веде на КПП «Лужанка». Цей пункт зразу за Береговим, наступний і останній населений пункт України. По-нашому Лужанку називають Астей – це угорська назва, Берегсас — це також угорська назва нашого міста. Весь транзитний потік йде через місто. Водії, тоді, коли до кордону залишається 6 км не будуть зупинятися в місті. Користуються нашими дорогами, але не нашою інфраструктурою. Можуть дозаправити свої машини. Але магазини, масажні салони, термальні води з транзитних пасажирів нічого не мають. Тому потрібна об’їзна, аби не задихнутись від переповнених вулиць і щоб змогли відкрити сполучення з ЄС на вантажні автомобілі.

Чи є якісь екологічні проблеми?

- Забруднюється наш канал Верке. Він штучний, ріка Боржава є джерелом цього каналу. Його можна закривати і відкривати. Тепер він цвіте і створює неприємний запах в місті. Але ми відкрили шлюз на греблі річки Боржава і таким чином запустили в канал Верке свіжу воду. За кілька днів вона буде в місті.Це серйозна екологічна проблема нашого міста і ми своїми силами її не вирішимо. Я розраховую на європейські гранти, на підтримку міст-побратимів. Хочу це вирішити, щоб люди могли там купатись, так як це робили наші предки. Є ще незаасфальтовані дороги, освітлення нема де-не-де, але то таке, що завтра можна вирішити.

На території Берегова багато ромів. Як з ними співіснуєте?

- Берегівські роми – угорськомовні. Структура їхнього життя побудована на кланах, тобто є барон. А є ще така система, де кілька баронів. Є в міській раді два представники ромської національності. Їхні інтереси враховані, їхні прохання в межах своєї норми культури ми можемо виконувати. В багатьох є претензії до ромської національності на тему ненормованого планування сім’ї. За другу, третю і четверту дитину і далі вони отримують гроші, як і всі. Тому трохи цим зловживають.

Окрім народження дитини, звідки ще отримують кошти на життя?

- Берегівські роми працюють в Харкові, Києві, Москві. Працюють на смітниках, збирають метали. Коли бачу, що дитина просить на вулиці, то це означає, що є якісь крайнощі. Я телефоную помічнику і хочу знати, чия дитина , яким чином оформлюються дитячі гроші на її сім’ю. Попереджаємо, що можемо запустити програму позбавлення батьківських прав. Тут ніхто не має жебракувати, але це не означає, що цього нема. Просто масштаби цього явища я можу регулювати. Таке є у всіх містах, але в нас вони на кожному кроці не стоять і не смикають людей.

Берегове має 19 міст-побратимів з сусідніх країн. Як з ними співпрацюєте?

- Завдяки містам-побратимам я вже 5 років експлуатую соціальну кухню. 300 людей кожного дня з понеділка по п’ятницю безкоштовно отримують гарячі обіди. Є умова, що вони мають бути жителями Берегова. Але не мають бути конфліктними і не повинні вживати алкоголю.

Як запрацювала медична реформа в Берегові?

- Значна частина нашого регіону лікується в Угорщині. Пологи, онкологія, травматологія. Припускаю, що в нас в місті є жителі з подвійним громадянством. Якщо є угорське громадянство, то може бути й соціальна карта. Соціальна карта означає, що людина може брати участь в програмі здоров’я. Її ставлять на облік, виписують медикаменти. Тут лікар заробляє 4-5 тисяч. гривень, а там 4-5 тис. доларів, тому багато спеціалістів виїхало.
Медична реформа потрібна, система сімейних лікарів працює. Я зареєструвався, сім’ю зареєстрував. Але думаю,що ресурси, які виділяють на медицину, на 25 років відстають. Уся діагностика Берегівської лікарні – це завдяки або спонсорам або відкритості головного лікаря, який бере ресурси зі всіх можливих джерел.

Чи є у вас в місті плинність кадрів?

- Якби ми платили зарплату таку, яку платимо зараз років 4-5 тому, то за кордоном опинилось би менше українців. Є угорські підприємства, які в неділю ввечері забирають автобусами людей з Берегова, а в п’ятницю ввечері привозять назад додому. І під час роботи там дають гуртожиток. Платять зарплату 4-5 тисячі євро. Заробити такі гроші тут неможливо.

Як з цим боротись?


- Розвивати місто і регіон, робити його перспективним. При цьому використовувати туризм і рекреацію. І на основі цього створювати робочі місця. Як наслідок, приваблювати людей працювати вдома, для своєї країни і міста. У нас є для цього всі ресурси і переваги.

Що приваблює туристів у вашому місті?


- Люди приїжджають на наші термальні води. Нас цікавить той потік туристів, який хоче бути у своєму власному середовищі. Платити за товари і послуги гривнями, не переїжджати кордон, не стояти в черзі, а відпочивати вдома. Якщо порівнювати Берегове з Буковелем, то там активний приплив туристів є 100 днів на рік, в основному в зимовий період на лижі. А термальні води можуть приймати туристів всі 365 днів на рік, у всі сезони і це перевага. Уявіть, 10 градусів морозу, на голову падає сніг, а ви в термальному басейні купаєтесь під відкритим небом і почуваєтесь комфортно. Пробуєте наші традиційні страви: бограч, угорську уху, банош. Гуляєте по місту зі старовинною архітектурою.

Оксана КНЯЖИК, Gazeta.ua


Останні новини

Закарпаття

Україна

Світ

Всі новини »
Головний редактор - Ярослав Світлик, журналісти - Мирослава Химинець, Вікторія Лисюк, Габріелла Руденко.
© 2010-2014 «Час Закарпаття». Передрук матеріалів дозволений лише за умови гіперпосилання на chas-z.com.ua. E-mail редакції: chas.zakarp@gmail.com