Текст коментаря
Ваше ім'я
Код з малюнка:
Зберегти Скасувати

Можливості аграрних розписок для закарпатських фермерів

3 липня 2018 р., 19:10

Те, що варто знати

З початку цього року аграрні розписки поширилися на всю країну. З тих пір попит на них суттєво зріс. Особливо запитаним цей новий інструмент кредитування залишається серед малоземельних та середніх за розмірами фермерських господарств, які постійно відчувають гостру нестачу в матеріально-технічних та фінансових ресурсах.

Фермери Закарпаття вже накопичують власний досвід роботи з аграрними розписками. Та варто знати й про здобутки своїх колег з інших регіонів у цій царині. Це дозволить більше дізнатися про можливості кредитної новації і про те, як ними можна скористатися для стабілізації та можливого розширення сільгоспвиробництва.

З липня поточного року закарпатські садівники отримали можливість використати промислові сади як заставу для залучення кредитних коштів в ОТП банку через механізм роботи аграрних розписок в рамках пілотного проекту, що збільшує в рази капіталізацію фермерів та дозволяє залучати кошти на різні цілі. За словами Івана Шляхти, голови фермерського господарства «Агросад плюс», що знаходиться в Ужгородському районі, вартість врожаю з 1 га яблук часто дорівнює вартості трактора. Тому залучення кредитних ресурсів як коштів, так і засобів захисту рослин під заставу врожаю садівництва дозволить закарпатським садівникам вивільнити фінансування на розвиток та передпродажну підготовку продукції. Це особливо важливо в умовах високої конкуренції за споживача з виробниками ЄС. Після успішного пілотного проекту досвід кредитування садівників Закарпаття пошириться на всю Україну.

Оскільки сфери агровиробництва в Закарпатті дуже різноманітні через кліматичні умови, за словами Людмили Шурковської, координатора впровадження аграрних розписок в нашій області, можливості для розвитку агробізнесу з’явилися не тільки для зернових господарств низинних регіонів, де вже оформлено 9 розписок на суму понад 28 млн. грн., а навість в гірських регіонах, де ми можемо скористатися досвідом інших областей зокрема :

1) Насадження шипшини.

В Закарпатті історично на гірських схилах росте шипшина і її збір проводиться руками. Можна це робити професійними насадженнями, збирати механізовано й мати збут на плоди. За прикладом першого інвестиційного садівничого кооперативу «Горіхи Причорномор’я»(Одеська область), який надає саджанці шипшини під аграрну розписку. За саджанці розраховуватися можна плодами шипшини. Збір врожаю відбувається механізовано, за допомогою спеціального обладнання. А переробні потужності для шипшини, можна використовувати такі як і для горіхів, тому це цікаво для Закарпаття, де вже посаджено понад 700 га горіхових садів.

2) Тюковане сіно

Значна ніша для гірських фермерів є в продажі тюкованого сіна. Аграрні розписки оформили члени сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Дари Гуцульщини» з Путильського району(Чернівецька область). Фермери дали в заставу майбутній врожай сіна та отримали під це кредитні кошти. Вони мають перспективні плани постачати свою продукцію не лише для місцевих споживачів, але й до Арабських Еміратів. Зокрема, голова кооперативу «Дари Гуцульщини» Сергій Терен розповів, що сьогодні потрібно розвивати аграрний сектор і загалом сільську місцевість. Але без залучення додаткового фінансування досягти бажаного результату буде важко. Причина полягає в тому, що кредитний ринок досі залишається доволі складним. А аграрні розписки спрощують механізм отримання грошей.

3) Формування партій ягід, фруктів та овочів.

На ринку ягід та фруктів через багато дрібних виробників важко зібрати партію однорідної продукції для постачання в мережу супермаркетів, експорту, тому й тут досвід роботи з аграрними розписками може стати в нагоді, оскільки аграрна розписка передбачає безумовне постачання ресурсів, коштів. Зокрема, фермер Кременецького району Тернопільської області Павло Бойко у січні поточного року скористався аграрною розпискою для закупівлі саджанців малини з метою її товарного вирощування на своїй присадибній ділянці розміром лише 0,14 га. Щоправда, для реалізації своїх намірів Павло Бойко обрав досить незвичну схему. В якості посередника він використав місцевий сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Дари ланів», з яким за саджанці розрахується готовою малиною. А кооператив таким чином може формувати партію одного сорту малини.

Хоча сума позики була невеликою, для амбітного селянина, який фінансово не вирізняється серед інших і заразом прагне випробувати себе в дрібному агробізнесі, будь-які додаткові гроші мають велике значення. Особливої цінності вони набувають на стартовому етапі, коли відсутні обігові кошти, а без них бізнесову справу ніяк не запустити. Як уже доводить практика, в таких випадках початкуючим агропідприємцям на допомогу приходять аграрні розписки.

У березні були виписані перші «часникові» аграрні розписки. Одну з них оформило невелике сільське господарство з Тернопільщини в Гусятинському районі, а другу – господарство, розташоване на кордоні Вінницької та Одеської областей. Що характерно: ці «часникові» аграрні розписки знову стали першими не лише в Україні, але й у світі. Обидва господарства були прокредитовані одеською компанією «Агро-Патріот».

У квітні поточного року було зареєстровано першу аграрну розписку під заставу врожаю цукрового буряку. Її видало приватне підприємство «Дзвін» з Чортківського району Тернопільської області. Воно отримало кредит насінням від компанії «КВС-Україна».

11 травня на Херсонщині було зареєстровано першу аграрну розписку під заставу врожаю картоплі. Її виписало приватне підприємство «Александр А. Синенко», яке розташоване в Голопристанському районі. «Картопляна» аграрна розписка видана під заставу 2,5 тис. тонн картоплі. Очікується, що стільки її буде вирощено на площі понад 100 га. Також передбачається, що аграрна розписка буде закрита в березні 2019 року після реалізації урожаю картоплі.

Власник цього приватного підприємства Олександр Синенко зазначив: «Аграрна розписка – дуже хороший інструмент. Вона добре захищає кредитора в частині фінансових ризиків. А коли кредитор достеменно знає, що його права захищені належним чином, то охочіше надає кредити. Від цього виграємо і ми, сільгоспвиробники, бо конче потребуємо поповнення обігових коштів».

Він також додав, що аграрні розписки – це додатковий інструмент фінансування, який значно розширює можливості кредитування сільгоспвиробників, бо кожен може обрати той, що йому найбільше підходить.



4) Гарантований збут молока.




Розвиток приватних сироварень майже в кожному районі Закарпаття сприяє дефіциту молока для роботи сироварень в зимовий період. Досвід роботи з аграрними розписками дозволить вирішити це. Зокрема, фермерське господарство «Сподівання» (Самбірський район Львівська область) скористалося можливостями нового фінансового інструменту. Від місцевого приватного підприємства «Кооперативна солідарність» воно отримало позику під заставу 25 тонн коров’ячого незбираного молока, яке має поставляти кредитору впродовж року. У договорі за аграрною розпискою чітко виписані параметри співпраці. Зокрема, передбачена базова жирність молока, яка має становити 3,4%, доїння має здійснюватися двічі на день, а раціон годівлі тварин повинен відповідати рекомендаціям спеціалістів Львівської аграрної дорадчої служби. Сторони передбачили й форс-мажорні обставини. В договорі зазначили, що в разі нестачі молока для повного погашення зобов’язань позичальник може розрахуватися за аграрною розпискою майбутнім врожаєм будь-якої іншої сільськогосподарської продукції. І ця обставина є доволі привабливою для голови фермерського господарства «Сподівання» Михайла Маціканича. Бо до певної міри розв’язує йому руки: вже зараз він припускає, що в разі непередбачених ускладнень матиме можливість розрахуватися врожаєм сої, яку вирощує. І додає, що для нього важливо не підвести своїх партнерів і виправдати їх довіру.



Допомогти фермеру їх реалізувати взялося приватне підприємство «Кооперативна солідарність». Свого часу воно було створене кооперативним об’єднанням сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів «Рівноправність», яке згуртувало близько 2 тис. виробників молока. Це і люди, які тримають по одній-дві корови, і фермерські господарства. І серед останніх – господарство Михайла Маціканича. «Кооператив дав кредит під нульову ставку, - зазначив Михайло Маціканич. – Він зацікавлений у тому, щоб у мене клеїлися справи. Я думаю, що ми разом виграємо. Тут йдеться про те, щоб виробляти, а не придушувати когось фінансово. Тобто, про спільний розвиток


Керівник Проекту IFC «Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Центральній Азії» Лія Сорока зазначає: «У подальшому аграрні розписки можуть охопити й інші сектори української сільськогосподарської галузі. Задля цього ми спільно з партнерами зараз проводимо відповідну підготовчу роботу».

Довідка: Аграрні розписки в Україні впроваджуються з 2014 року. Вони були розроблені, в першу чергу, для забезпечення малих та середніх агровиробників кредитними ресурсами. Їх впровадженням займається Проект IFC «Аграрні розписки в Україні» спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства, Міністерством юстиції за фінансової підтримки Швейцарського Уряду.

На початках інтерес до аграрних розписок виявили сільгоспвиробники, які спеціалізуються на вирощуванні експортно зорієнтованих культур – пшениці, кукурудзи, соняшника, ріпаку та сої. Це цілком закономірно, оскільки попит на їхню продукцію залишався стабільно високим не лише на внутрішньому, але й на зовнішньому ринках, і це підштовхувало до активного розвитку власних господарств, до пошуку шляхів кредитування сільгоспвиробництва. Але останнім часом ситуація почала суттєво змінюватися: асортимент української сільгосппродукції на ринках розширився. Тож новий інструмент кредитування зацікавив й виробників нішевих культур, представників різних секторів вітчизняного агровиробництва.

Згідно з інформацією Проекту IFC «Аграрні розписки в Україні», станом на 26 червня вже видано 605 аграрні розписки, з яких 249 – товарні і 356 – фінансові. Вартість перших сягнула 2,275 млрд. гривень, а вартість других – 1,564 млрд. гривень. Таким чином, внесок аграрних розписок у розвиток вітчизняного аграрного сектору вже сягнув 3,839 млрд. гривень.

Культури, майбутній врожай яких був наданий в заставу за аграрними розписками: кукурудза, соняшник, пшениця, соя, ріпак, гречка, ячмінь, горох, рис, яблука, малина, лохина, часник, цукровий буряк, картопля, сіно, шипшина, гірчиця, молоко.

У Закарпатті за 5 місяців роботи з аграрними розписками їх видано 9 на загальну суму понад 28 млн. грн..




Останні новини

Закарпаття

Україна

Світ

Всі новини »
Головний редактор - Ярослав Світлик, журналісти - Мирослава Химинець, Вікторія Лисюк, Габріелла Руденко.
© 2010-2014 «Час Закарпаття». Передрук матеріалів дозволений лише за умови гіперпосилання на chas-z.com.ua. E-mail редакції: chas.zakarp@gmail.com