Якщо в 2015 році обсяги заготівлі деревини від усіх видів рубок на Закарпатті становили 1 мільйон 402,6 тисяч кубометрів, то в 2016 цей показник знизився до 1 мільйона 373,4 тисяч кубометрів, а в 2017-му – до 1 мільйона 204,1 тисяч кубометрів деревини. Різниця між 2015 та 2017 роком становить 198,5 тисяч кубометрів деревини, тобто майже 15 відсотків. Цього року тенденція до зменшення лісозаготівлі буде збережена. Водночас обсяги реалізації лісопродукції в грошовому виразі, платежі до бюджету, середньомісячна зарплата працівників лісової галузі та інші фінансово-економічні показники діяльності постійно зростають. Так, якщо в 2015 році обласним управлінням лісомисливського господарства було надано робіт та послуг на 616,8 мільйонів гривень, то в 2016 році цей показник зріс до 761,9 мільйонів гривень, а в 2017-му – до 887,9 мільйонів гривень.
– Лісове господарство – одна з небагатьох галузей Закарпаття, яке працює стабільно і забезпечує роботою з пристойною зарплатою понад три тисячі чоловік, – заявляє Геннадій Москаль. – Ці люди у випадку втрати роботи будуть змушені виїжджати на заробітки за кордон, а бюджети різних рівнів втратять величезні надходження. Тому різного роду експерти, активісти, екологи й журналісти мають зрозуміти, що спроби зупинити лісозаготівлю, особливо у високогірних районах, неминуче будуть викликати спротив місцевого населення. Так само, як і спроби зупинити будівництво рекреаційних туристичних комплексів. Теоретично можна все Закарпаття перетворити на природний заповідник, але тоді доведеться виселити масу людей. Тому що в гірських районах крім лісозаготівлі й туризму просто немає чим займатися.