Текст коментаря
Ваше ім'я
Код з малюнка:
Зберегти Скасувати

Чи має стрес переваги?

13 липня 2018 р., 09:35

Коли ми знаходимося під тиском, наш мозок може раптово обробляти інформацію набагато швидше, - але лише в певних ситуаціях, - стверджує нейрофізіолог Талі Шарот.

Деякі найважливіші рішення, які люди приймають у своєму житті, відбуваються, коли люди переживають стрес і тривогу. Від медичних рішень до фінансових і професійних, нам часто доводиться зважувати інформацію в стресових умовах.

Візьмемо, наприклад, професійних гравців в покер. Для того, щоб стати відмінними гравцями, Лів Борі, Деніел Неграну, Філ Айві та інші повинні були навчитися справлятися з тиском гри. За їхніми словами, якщо ви не можете керувати своїм психічним станом і керувати своїми емоціями, ви залишитесь вразливими до зовнішніх обставин. Якщо у вас занадто багато негативної енергії, гра може стати імпульсивною та ірраціональною, або ви можете грати керуючись страхом від очікування програшу чи невдачі. Звичайно, такі переживання знайомі не лише гравцям у ігри на гроші. Прийняття будь-якого серйозного рішення може залежати від страху можливої помилки чи невдачі.

Робочі дні пожежників ніколи не схожі один на інший. Деякі дні досить розслаблені: вони частково проводять час за миттям пожежної машини, прибиранням обладнання, приготуванням їжі та читання. Інші дні можуть бути напруженими, з численними інцидентами, що загрожують життю; вони заходять до палаючих будинків, щоб врятувати постраждалих мешканців, а також допомагають в надзвичайних ситуаціях. Ці підйоми та падіння стали ідеальним для проведення експерименту над тим, як люди реагують на зміни інформації, коли вони почуваються під тиском.

Згідно з результатами дослідження, якщо у вас виникають стресові події, включаючи особисті (наприклад очікування результатів медичних аналізів) та громадські (державні потрясіння), проходить зміна у фізіології, яка може спонукати вас реагувати на будь-які види попереджень та зосереджуватися на тому, що може піти не по плану. Дослідження, що використовує зображення мозку для перегляду нейронної активності людей під впливом стресу, показало, що ця зміна пов'язана з несподіваним підсилення нейронного сигналу, важливого для навчання, зокрема, у відповідь на неочікувані риси небезпеки (наприклад, обличчя перекошені страхом). Цей сигнал опирається на допамін - нейротрансмітер, що знаходиться в мозку - а за стресових ситуацій функція допаміну змінюється іншою молекулою, що називається кортикотропін-релізинговим чинником.

Така нейронна будова, певно, допомогла давнім людям вижити. Коли наші предки опинялися в місцях, сповнених голодних тварин, вони, звичайно, мали вигоду від посилення здатності дізнаватися про небезпеку, щоб уникнути хижаків. В безпечному середовищі, однак, було б марно витрачати сили та енергію на постійну пильність. Певний рівень необізнаності іноді допомагає мозку розслабитися.

Необхідно усвідомити, що стрес швидко передається від людини до людини. Якщо ваш колега піддається стресу, ви, швидше за все, напружуєтесь і відчуваєте стрес на собі. Наш мозок призначений швидко транслювати емоції іншим, оскільки вони часто передають важливу інформацію.

Частіше за все, людям навіть немає необхідності перебувати в одному приміщенні, аби емоції мали вплив на їх поведінку та психологічний стан. Дослідження показують, що якщо людина спостерігає позитивні публікації в соцмережах, як наприклад зображення красивого заходу сонця, вона, швидше за все, й сама опублікує схожі приємні повідомлення. Якщо ж людина натикається на переважно негативні повідомлення, наприклад, скарги на погане обслуговування, вона, у свою чергу, також буде ділитися більш негативними публікаціями.

Доброю новиною, однак, є те, що позитивні емоції, такі як надія та сподівання, також є заразними і досить потужними, змушуючи людей направляти свою діяльність пошуки рішення та виходу з негативної ситуації. Знаючи про тісний зв'язок між емоційним станом людей та процесом обробки інформації, ми можемо ефективніше формувати наші ідеї та стати сумлінними агентами змін.


Останні новини

Закарпаття

Україна

Світ

Всі новини »
Головний редактор - Ярослав Світлик, журналісти - Мирослава Химинець, Вікторія Лисюк, Габріелла Руденко.
© 2010-2014 «Час Закарпаття». Передрук матеріалів дозволений лише за умови гіперпосилання на chas-z.com.ua. E-mail редакції: chas.zakarp@gmail.com
Розробка сайту: Victor Papp