Текст коментаря
Ваше ім'я
Код з малюнка:
Зберегти Скасувати

Закарпатські археологи докопалися до цікавої історії (ФОТО)

7 вересня 2018 р., 15:51

таровинні міста ревно бережуть свої таємниці й відкривають їх тільки найспостережливішим… Ужгород – одне із них.

 

Замкова гора – це серце Ужгорода. Тут починалося місто, його першопочатки. У найдавніших документах згадується, що саме на подвір’ї замку в XIII столітті була збудована церква. Зараз ужгородці та гості міста можуть побачити тільки її стіни, які датуються приблизно ХVІ ст.

Аби знайти артефакти й довести, що дійсно в ХІІІ ст. на Замковій горі височіла церква, факультет історії та міжнародних відносин УжНУ організував археологічні дослідження. Розпочалися вони 16 липня і триватимуть до 6 серпня. Загалом у них беруть участь 18 студентів.

Археологічні дослідження проводяться в межах руїн середньовічної церкви на території Ужгородського замку.

Як пишуть науковці, церква святого Юрія була зведена з тесаних каменів-квадрів, а довкола неї розташовувалося кладовище. На початках вона була римо-католицькою, відтак реформатською. Другети перетворили церкву на родове місце поховання членів своєї родини. У XVI ст. храм значно розширили, добудувавши спеціальну поховальну крипту.

Однак ця святиня відома не тільки як місце поховання Другетів. У її стінах 24 квітня 1646 року була укладена Ужгородська церковна унія.

У 1728-му замкову церкву спопелила страшна пожежа. Вірники намагалися відновити її з часом, та безуспішно. І в 1762 році залишки будівлі розібрали, а матеріал використали для нового храму в центрі міста.

З часом про церкву нагадувала лише глибока, обведена стіною яма та колишня крипта, в якій так і не знайшли жаданих скарбів…

За словами кандидата історичних наук, керівника студентської експедиції Володимира Мойжеса, останні розкопки тут проводилися в (з 1978 – коли натрапили на фундаменти церкви, а також у 1981-83, 1985 та 1987 році. Тоді були розчищені стіни від завалів, а також знайдено цікаву кераміку, кахлі Другетів із зображеннями дроздів.

За тиждень роботи студенти разом зі своїми науковими наставниками виконали чималу роботу і знайшли багато цікавого…

– Ми почали з апсиди, вівтарної частини цієї церкви, – розповідає Володимир Мойжес. – За цей час нам вдалося дослідити шар нижче рівня підлоги, місцями десь (і) заглибилися на метр. Відтак виявили фундамент від крипт (підземна галерея, де ховали померлих, – ред.), що знаходилися під вівтарною частиною. Як з’ясувалося, там кілька кімнат, які між собою сполучаються. Вони можуть датуватися приблизно початком XVI ст. За цими криптами, але в межах фундаменту апсиди було виявлено кілька неторкнутих поховань. Вони навіть є інвентарними, що дало змогу датувати їх першою половиною XV ст.

Ідентифікувати когось поіменно досить важко, адже надгробних плит немає. Тож зробити висновок, хто насправді там похований і кого вдалося студентам відкопати, наразі неможливо.


Це можна буде з’ясувати пізніше, при антропологічному аналізі. Саме він дасть змогу встановити, був це чоловік або жінка, які ця людина мала хвороби, чи працювала фізично, чим харчувалася, і навіть причину смерті.

Окрім непошкоджених поховань та людських останків, дослідникам вдалося виявити з дюжину індивідуальних знахідок. Зокрема деталі одягу, керамічний матеріал та монети.

– Жодного текстилю ми не знайшли. З деталей одягу в нас є пряжки бронзові та мідні, які датуються приблизно XV ст. Переважно декоровані. Одну з них ми виявили на бедрі скелета. Також була знайдено шість монет різних форм (номіналів), датуються вони здебільшого XV – поч. XVІ ст. Самі монети мідні. Наскільки вони цінні з точки зору нумізматики, важко сказати. Для нас вони цінні в будь-якому разі, адже саме завдяки їм ми можемо визначити датування цього культурного шару.

Окрім монет та пряжок, дослідники знайшли медальйон. Хто був його власником, зостається загадкою. Це могла бути як духовна, так і світська особа. Виготовлений він із міді, овальної форми і датується приблизно XVІІ ст. З одного боку на ньому зображений Ісус Христос у терновому вінку, а з іншого – Божа Матір.

Дослідники зазначають: помітно, що крипти пограбовані. Швидше за все, австрійським гарнізоном приблизно у XVІІІ ст. Оскільки людські кістки лежать розкидані за межами цих крипт. Чи збереглась якась непошкоджена крипта, про це можна буде судити трошки пізніше, коли дослідники докопають до дна.

Попри важку роботу, студенти разом зі своїми викладачами не втрачають ентузіазму. Кажуть, кожна нова знахідка додає їм сили.

– Коли довго копаєш, а потім знаходиш – ось тоді відкривається друге дихання. Сьогодні я виявила монету у похованні, що датується першою половиною XV ст. А ще знаходила поховання. Узагалі це перша моя практика. Думаю, вона запам’ятається мені на все життя, – розповіла студентка першого курсу факультету історії та міжнародних відносин УжНУ Анна Тужікова.Тож попереду в дослідників ще багато роботи. Варто зазначити, щовсі знахідки будуть зберігатися у фондах Закарпатського обласного краєзнавчого музею. А після завершення археологічних досліджень там відкриється експозиція, де кожен бажаючий матиме змогу оглянути свіжі знахідки.

Христина БІКЛЯН,
"Карпатський об’єктив"




Схожі новини

Загадкова знахідка археологів у Горянах - древній замок чи невідомий палац
Що знайшли іноземні археологи у закарпатському Сент Міклоші? (ВІДЕО)
Розграбовані й неушкоджені поховання, монети і деталі одягу знайшли археологи за тиждень розкопок на руїнах церкви в Ужгородському замку (Фото)
Поблизу обласного центру археологи визначають точний вік церкви Святої трійці (ВІДЕО)
Головний ДАІвець Закарпаття став хрещеним батьком понад сотні малюків (Фото)
Бійці 128 бригади вболівають за збірну України (Фото)
­­­Новий керівник Служби автодоріг Закарпаття Михайло Попович про ямки на закарпатських дорогах і фінансові ями дорожників
128 бригада відсвяткувала день народження (Відео)
Чехи допоможуть Закарпаттю повністю оговтатись від градобою
УПЦ Московського патріархату повідомила "Часу Закарпаття", що митрополит Онуфрій поважає Героїв, але він проти війни

Останні новини

Закарпаття

Україна

Світ

Всі новини »
Головний редактор - Ярослав Світлик, журналісти - Мирослава Химинець, Вікторія Лисюк, Габріелла Руденко.
© 2010-2014 «Час Закарпаття». Передрук матеріалів дозволений лише за умови гіперпосилання на chas-z.com.ua. E-mail редакції: chas.zakarp@gmail.com