Дух Різдва з його веселими святками та по-справжньому морозною, сніжною зимою нам передають картини талановитого митця Юрія Герца, споглядаючи які ми вловлюємо відчуття піднесеного настрою.


Юрій Герц

Одним із найбільш відомих закарпатських живописців, який зображував святкові обряди та побут селян, був Федір Манайло. Митець об’їздив Закарпаття, ґрунтовно вивчаючи народні традиції, обряди та роблячи замальовки з життя краян, що лягли в основу його численних полотен, що буквально дихають любов’ю та шаною до культури народу рідного краю.

Багато робіт майстра присвячені Різдву. Одна з них – композиція «Коляди». Як описує мистецтвознавець Вікторія Манайло-Приходько, композиція побудована у колі – стародавньому символі життєвого кругообігу, символі Сонця, яке наші пращури і називали Колядою. Коляда славить початок нового річного кола обертання Землі навколо Сонця. Давня людина вважала, що в цю ніч відкривається світ (світ богів – небесний, світ людини – земний, світ підземних багатств та померлих предків – підземний).

Федір Манайло

Коло Коляди вміщене у чотирикутний формат полотна – символ Космосу, а в чотирьох кутках полотна – символи добра і зла, ладу і безладу (янгол і відьма), дня і ночі, темного і світлого (Сонце і Місяць) – основа вірувань та уявлень про світобудову. Ці символи у невеликих кільцях – ніби чотири крапки по кутах чотирикутника – закодована інформація про «засіяне поле», це заповнений світ, урівноважений у хаосі й порядку. У самому колі – коловорот традиційних ритуальних дій: годують свійську худобу, щоб протягом року була сита, від хати до хати ходять ряжені із бетлегемом, розігруючи різні сценки, родина вечеряє за столом, а у кутку хати стоїть «дідух» – зв’язаний сніп – символ доброго врожаю, адже Колядою починаються зимові хліборобські святки.

Федір Манайло, «Комора»

У цьому коловороті період тяжкої праці змінюється періодом спокою: комори наповнені зібраним врожаєм, худоба сита. Прийшов час честувань та святкувань, допоки не настане Великий піст.

Тарас Данилич

Як стверджують історики, язичники в день зимового сонцестояння святкували «повернення Сонця», християни ж обрали цей день для святкування свого найбільшого свята – Різдва.

Вдивляючись у полотна народного художника України Тараса Данилича, ми занурюємось в саме обрядове дійство Святвечора.

Тарас Данилич

Починаючи зі Святвечора, колядники ходять від хати до хати, співаючи пісень й сповіщаючи про народження Христа, а також бажають господарям щастя, здоров'я і достатку, за що їх обдаровують солодощами та грішми. За народним звичаєм, вважається, що чим більше колядників відвідає оселю, тим щедрішим буде для родини рік.


Обов’язковий атрибут колядників – велика зірка на палиці, що символізує Віфлеємську, яка ознаменувала народження Христа.


Іван Ілько, «Святвечір. Колядники»

За доброю традицією на Закарпатті, рано на Різдво Христове перший колядник повинен бути молодий хлопець чи бетлегеми. Це робиться "на серенчу" (удачу. – Авт.), щоб цілий рік щастило.

Тарас Данилич

Текст: Людмила Коздовська

Фото робіт – з відкритих джерел

© Культурно-мистецька фундація Brovdi Art