{g}

Авторська ідея виставки належить художнику, галеристу Михайлу Ільку, а її назва «Тихе мистецтво» влучно характеризує рисунок як вид образотворення, що не спроможний бути кричуще-барвистим, але при цьому може стати надзвичайно виразним і блискуче-талановитим. Рисунок є певним початком, основою основ образотворчого мистецтва. І в творчості митця навіть підготовчий рисунок може претендувати на самостійність як завершений графічний твір.

В експозиції представлені рисунки Адальберта Ерделі, Гаврила Глюка, Єлизавети Кремницької, Павла Бедзіра, Івана Ілька, Павла Ковача, Людмили Корж-Радько, Василя Скакандія, Богдана Коржа.

Витримана в єдиному стилі виставка, на перший погляд, складає враження співзвучності творів, але насправді це майданчик для зіткнення абсолютно різних, непоєднуваних речей – настільки кожний із авторів індивідуальний у своїй творчій манері. Прості та доступні кожному штрихи, лінії в руках майстрів перетворюються в красномовні образи, в яких прослідковується характерний авторський почерк.

Особливе місце в експозиції відведене творам двох видатних мисткинь – Лізи Кремницької та Людмили Корж-Радько. Об’єднані на одній площині роботи художниць є відображенням двох абсолютно різних епох: чітко структурована натура однієї та філігранні рисунки-оповідання іншої. І річ не стільки у відмінності техніки та манери виконання, скільки у спостереженні за зміною сили зовнішнього впливу на жіночу сутність.

Рисунок вважають невибагливим видом мистецтва, адже він міг бути зображений на будь-чому, починаючи від стін у печерах й закінчуючи серветками. Художник, моментально вловлюючи мить та іскру натхнення, може перетворити будь-що на шедевр. Ось і в цій добірці представлені твори, що талановито виконані олівцем, вуглям, тушшю, лайнером на шматках паперу, картоні, газеті та навіть перфорованій стрічці.

Затишна атмосфера галереї тільки підсилює звучання експозиції – «Тихе мистецтво», і глядач, смакуючи унікальні твори, неодмінно відчує це.

Виставка триватиме впродовж місяця.