Уперше про цей скандальний проект стало відомо у 2016 році. Уже тоді очікувалося, що він стане ще наймасштабним і найрозкішним, ніж популярний сьогодні український гірськолижний курорт "Буковель". За інформацією ЗМІ, голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль стверджує, що проект ТРК "Свидовець" передбачає створення 5000 робочих місць. Отримання роботи неподалік від місця проживання звичайно ж зацікавило багатьох місцевих мешканців, які часто виїжджають у пошуках сезонної роботи до інших регіонів та країн.
На початку 2017 року місцеві органи влади Тячівського та Рахівського районів організували громадські слухання з метою отримання згоди на цей проект у селах Ясіня, Чорна Тиса та Лопухів – яких безпосередньо зачіпає проект.
Масив «Свидовець» є частиною Закарпатських Карпат на заході України. Це одна з найкрасивіших гірських зон в країні, що славиться чудовими дикими ялиновими та буковими лісами, багатими фауною та флорою, і трьома природними озерами. У самому центрі Свидовця розташовується витік однієї з найважливіших річок регіону – річки Тиса, яка впадає у Дунай. Масив Свидовець має один з найвищих показників опадів у регіоні (1400 мм на рік).
Саме у цьому масиві місцева влада має намір створити величезний туристично-рекреаційний комплекс «Свидовець» з більш ніж 60 готелями, 120 ресторанами, 33 лижними підйомниками та 230 км лижних трас. Майбутній курорт зможе прийняти одночасно до 28000 туристів. План передбачає створення низки торгових центрів, медичних і фітнес-центрів, банків, багатоповерхових стоянок, гольфове поле і навіть злітної смуги. Все це буде фінансуватися невідомими інвесторами, імена яких Г. Москаль відмовляється називати.
Василь Фабрицій, один з активістів села Лопухово, виступає проти будь-яких будівельних проектів у цьому масиві. За його словами, місцеві мешканці "дізналися, що в Лопухові пройшли громадські слухання, відразу після того, як вони завершилися. У газеті з оголошенням про громадські слухання, не було жодної інформації про заплановане голосування щодо проекту ТРК "Свидовець". Проголосували усього двадцять осіб, якими зманіпулювали сільська і місцева влади . Відтак, ці двадцятеро вирішили за все село».
Кілька мешканців села Лопухів зібрались разом і подали позов до адміністративного суду. Їх не так вже й багато, але вони налаштовані рішуче. Усі вони працюють у лісовому секторі, на місцевих лісопилках або в лісозаготівлях, як і 70% мешканців цих сіл. Це не вперше вони висловили незгоду з "державною системою". Протягом понад двадцяти років вони регулярно протестують проти недобросовісного ведення лісового господарства та корумпованості в державній лісовій службі. Зокрема, засуджують фальшиві санітарні рубки.
Активісти звернулися до адвокатів, місцевих та національних депутатів, екологічні організації по допомогу. З самого початку ніхто не хотів займатися цією справою, тоді молодий юрист з екологічного права вирішила взяти участь у боротьбі. Вона мобілізувала кілька неурядових організацій, у тому числі "Екологія-Право-Людина", "Зелене досьє" та Європейський кооператив Лонго Май. Разом вони створили ініціативну групу «Free Svydovets», яка розпочала боротьбу з інвестиційним проектом ТРК «Свидовець» у липні 2017 року.
За словами відомого закарпатського еколога Оксани Станкевич-Волосянчук: «Цей гірський масив – це територія, з якої беруть початок основні притоки Тиси. Тут знаходяться озера, болота і струмки, які відіграють надзвичайно важливу роль для гідрогеології Карпат. Ці водозатримуючі зони живляться водою від танення снігів та сильних опадів. Вони діють як водний резерв протягом року, який сильно знижує імовірність катастрофічних повеней. Ці долини та водозатримуючі зони є дуже вразливими екосистемами, а надмірне втручання людини в ці системи матиме катастрофічні наслідки. Усі ці екосистеми є доленосними для ендемічних видів Карпат.
Створення туристичної інфраструктури на цій території, руйнування лісів, будівництво мережі доріг та готелів з водозбірними каналізаційними каналами, безумовно, спровокують зміни в гідрологічному режимі. Вразливі екосистеми вже страждають від хаотичних місць для кемпінгу на берегах озер, заготівлі дров для відпочиваючих, забруднення води миючими засобами. Будівництво масштабного курорту, безсумнівно, примножить кліматичні зміни, які ми вже відчуваємо. Якими будуть ці зміни? Катастрофічні повені, ерозії та зсуви ґрунту, зниження рівня води, забруднення води та посухи. Саме місцеві мешканці, а не туристи страждатимуть від такої еволюції».
Нарешті деякі газети почали публікувати інформацію про негативні сторони інвестиційного проекту. У кількох статтях та в соціальних мережах звернули увагу на кількість гектарів лісу, які потрібно було б вирубати для створення ТРК «Свидовець». Ударну хвилю спричинили офіційні дані (14 тис. га), оприлюднені місцевою владою під час громадських слухань. Потім служби керівництва ОДА відмовилися від попередніх слів і пояснили, що була зроблена одруківка, і насправді лише 1400 га буде використано для реалізації проекту. Стосовно активістів з Лопухова та екологів, керівництво Закарпатської ОДА вважає, що ця полеміка є смішною і призначена лише для того, щоб збити з пантелику людей. Напевно,що немає чітких архітектурних планів, які б дозволили зрозуміти масштаби майбутнього гірськолижного курорту. Супротивники переконані, що навіть якщо невелике будівництво буде дозволено, масив, врешті-решт, поділять на кілька частин і знищать.
Питання щодо скорочення рубок лісів є дуже чутливим у регіоні, як і по всій Україні. Після революції на Майдані в 2014 році багато хто думав, що корупція та надмірна експлуатація лісів зменшаться. Активіст Валерій Павлюк нагадує: "У 1998 та 2000 роках ми вже відчули силу великих повеней зі значними зсувами ґрунту, які знесли кілька будинків і накрили село. Тоді вже стало зрозуміло, що це – наслідок надмірного руйнування лісів. Протягом останніх кількох років ситуація тільки продовжувала погіршуватися. У 2005 році в Лопухівському державному лісництві було вирубано 50 000 м3 лісу, а в 2016 році - до 240 000 м3. Ситуація перетворюється на катастрофічну та безнадійну».
Незлічені лісові рубки сприяють ерозії ґрунту. Щоб зменшити витрати, рубки часто проводяться поблизу лісових доріг, бо у зимову пору вантажівки не можуть підніматися на круті схили. Цей тип лісових рубок призводить до серйозних ерозій, знижує біорізноманіття та провокує зсуви ґрунту.
В Україні діє новий рух активістів «Лісова Варта», який намагається відслідковувати та оприлюднювати інформацію про нелегальні рубки лісу. Активісти руху роблять відповідні фотографії та складають детальні звіти. Вони організовують семінари, щоб навчитися розпізнавати нелегальні рубки лісу. Проте рух в Закарпатті поки що не дуже активний. Правдою є й те, що інформація про незаконні рубки не має жодного ефекту, вона стала настільки буденною, що навіть засоби масової інформації вже не повідомляють про це.
Опоненти також не можуть пояснити важливість масштабного урбаністичного розвитку в центрі гірського масиву Свидовець. Навіщо створювати таку інфраструктуру в горах, якщо в прилеглих селах нема належних доріг, систем водопостачання та водовідведення, готелів, супермаркетів або ресторанів, банків чи медичних центрів.
Покарання за нелегальну рубку лісу
За словами Андрія Пліги з WWF, незаконні рубки мають величезний вплив на екологічне, соціальне та економічне становище країни. Щоб зрозуміти сучасний стан лісопромислового комплексу в Україні, слід взяти до уваги такі факти:
• Майже всі ліси належать державі. Є деякі комунальні та приватні ліси, але в дуже незначній кількості.
• Державний комітет лісового господарства є центральним урядовим органом, відповідальним за лісове господарство. Цей комітет керує більшістю лісів в Україні.
• Середній вік українських лісів – 55 років. Старі ліси та первинні ліси зберігаються в природних заповідниках та в ізольованих гірських зонах. Це важкодоступні ліси для лісопромислових підприємств.
• Значна частина лісів була висаджена і потребує інтенсивної уваги.
• Говорячи про нелегальні рубки, ми маємо на увазі наступне:
ü рубка лісу здійснюється без дозволу;
ü видаються фальшиві декларації про обсяг і вартість зрізаної деревини;
ü рубка лісу здійснюється за межами авторизованої території;
ü дозволи отримують завдяки корупційним процедурам;
ü мають місце невиправдані санітарні рубки;
ü відбувається незаконне використання лісів для будівництва або для видобутку сировини, що вимагає чистки лісу.
Соціальний чинник: У регіоні, де спостерігаються високий рівень безробіття та зубожіння місцевого населення, деякі незаконні рубки здійснюються у дрібному обсязі для потреб місцевих сімей. Ціна дров вважається занадто високою. Цей вид рубки вважається місцевою традицією.
Економічний чинник: основною причиною таких рубок лісу є особисте збагачення. Ті, хто займаються такою діяльності, як правило, добре організовані, що включає виготовлення фальшивих документів і охоплює весь ланцюжок діяльності, від рубки дерев до продажу деревини – стовбурів, дощок, балок тощо. Зрозуміло, що ця діяльність захищена корумпованими органами. Той факт, що існує міжнародний попит на незаконну заготівлю деревини, ще більше стимулює цю практику.
Правові та адміністративні причини: в лісовому законодавстві існує багато недоліків та лазівок. Юридичні процедури щодо ведення лісового господарства є нечіткими та складними. Судова система слабка і неефективна. Органи державної влади страждають від недостатньої прозорості.
Боротьби з порушеннями лісового законодавства майже не існує. Порушення дуже рідко караються судовими рішеннями, що виконуються. Участь громадян та муніципалітетів у лісовому секторі є більше символічною, тому що відсутня ефективна система, яка б сприяла поширенню інформації або організації процесів громадських консультацій.
Персонал державного лісництва в Лопухові розпочав будівництво нової дороги через масив Свидовець, щоб досягти серця майбутнього гірськолижного курорту та з’єднати Тячівський і Рахівський райони.
Ми запросили місцевих журналістів, телеканали та екологів прийти і побачити на місці, що заплановано. Це означало здійснення 5-годинного авто-підйому складним маршрутом. Запрошені були сильно вражені побаченим.
Ми подали судовий позов щодо інвестиційного проекту. Перше судове засідання відбулося 14 листопада 2017 року. Керівники Тячівського та Рахівського районів не явилися, їхні адвокати також не приїхали. З іншого боку, двадцять активістів взяли участь у засіданні, а національний телеканал забезпечив відеозйомку події. Суддя вислухав наші екологічні аргументи і вирішив, що цю справу мають почути троє суддів. Таке трапляється рідко, проте взагалі допомагає зменшити ризик корупційних впливів. Наступна сесія відбудеться 10 січня 2018 року.
Ви ми можете нам допомогти, надіславши лист щодо збереження гірського масиву Свидовець Президентові України:
Петру Порошенку, Президенту України, вул. Банкова, 11, Київ, 01220 Україна - requests@apu.gov.ua
Будь-ласка надсилайте копії сюди:
Кабінет Міністрів України, вул. Грушевського, 12/2, Київ 01008, Україна - prsaenko@kmu.gov.ua
Міністерство екології та природних ресурсів України, вул. Метрополита Василя Липковського, 35, Київ 03035, Україна - semerak@menr.gov.ua
А також - нам: free.svydovets@gmail.com
Під час нещодавньої зустрічі Рамкової конвенції про захист та сталий розвиток Карпат у м. Ліллафюред (Угорщина) ми засудили той факт, що Україна порушує свої зобов'язання щодо сталого туризму. Ми вимагали створення слідчої комісії від Міністерства екології, але поки не отримали жодної відповіді.
Підтримку через соціальну мережу Facebook нам висловила така велика кількість людей, що навіть очільник Закарпатської ОДА вважав за необхідне опублікувати офіційне звернення із закликом не довіряти аргументам активістів. Наступного дня, коли ми подали позов, кожен з трьох основних лідерів кампанії в Лопухові піддався тису з боку контролюючих органів. Вони також регулярно отримували телефонні дзвінки із погрозами про жахливі наслідки, якщо не припинять боротьби.
На даний момент опозиційний рух залишається сильним, щодня до групи "Free Svydovets" приєднуються нові люди. Проте ясно, що ми все ще у меншості серед місцевого населення. Багато хто згоден з нами, але вони не наважуються йти проти влади або піддаються впливу своїх роботодавців. Їх також лякає міць невідомих інвесторів. З усіх цих причин ми закликаємо громадян усіх країн, національних та міжнародних неурядових організацій підтримати нашу кампанію за вільний і природний гірський масив Свидовець
Наші вимоги: анулювати дозволи на будівництво, надані двома місцевими РДА, закликати Кабінет міністрів відмовити у дозволі на зміну землекористування, захистити вершини та природні озера в масиві шляхом розширення Карпатського біосферного заповідника, скоротити максимальну допустиму норму вирубки лісу, стимулювати посилення контролю над експлуатацією лісів громадськими організаціями, такими як "Лісова Варта".
Хто ми?
Активісти з села Лопухів, екологічні організації Закарпаття, Львова та Києва, юристи, Європейський кооператив Лонго Май, любителі природи - всі, хто долучився до групи «Free Svydovets». Приходьте і приєднуйтесь до нас!
Контакт: free.svydovets@gmail.com