Її збудник може уражати як людину, так і тварин – велику та дрібну рогату худобу, собак, кішок, пушних звірів, а також диких ссавців, зокрема гризунів. Висока інфікованість лептоспірозом відзначається серед щурів, мишей.
У тварин захворювання може протікати явно, з вираженою симптоматикою: відмова від їжі, в’ялість, пригнічення, підвищення температури, блювота, пронос (іноді з кров’ю), болючістю м’язів (проявляється хиткістю ходи, втратою здатності до пересування), кон’юнктивіт тощо.
Слід пам’ятати, що захворювання може протікати й безсимптомно, але при цьому тварина може бути джерелом інфекції.
Збудник лептоспірозу виділяється з сечею, кров’ю, іншими рідинами. У довкіллі добре зберігається у вологих місцях, воді відкритих водоймищ, колодязів, продуктах харчування тощо. Зараження людини відбувається через ушкоджену шкіру, шлунково-кишковий тракт.
Відповідно можуть реалізовуватися різні механізми інфікування, в яких виступають такі фактори: при контакті з зараженою водою під час купання, риболовлі, сільськогосподарських робіт на зволожених луках, рисових чеках тощо, при вживанні інфікованої води та продуктів харчування.
Початок захворювання людини найчастіше нагадує грип: підвищення температури, кон’юнктивіт, болі в м’язах. Особливо характерні в литкових м’язах та попереку. Пізніше може додаватись жовтяниця, потемніння сечі, зменшення її кількості.
Інкубаційний період (від моменту зараження до появи перших ознак) становить 7 – 14 днів. Захворювання починається гостро, з підвищення температури до 39 – 39,5 °C, яка в наступні 6 – 10 днів зберігається на високому рівні. Можливі значні її коливання, іноді «двогорбий» характер температурної кривої. З першого дня недуги виражені сильна загальна слабкість, головний біль, біль у м’язах. Відбувається почервоніння обличчя та склер, відмічається лихоманковий блиск очей, кон’юнктивіт, на слизових губ та носа можливі герпетичні висипання. В окремих хворих можлива поява жовтяниці. При тяжкому лептоспірозі на фоні інтенсивної жовтяниці з’являються великі крововиливи, розвивається глибоке ураження нирок із можливим ускладненням уремією.
За результатами багаторічного аналізу цієї захворюваності серед жителів Закарпаття, проведеного фахівцями відділення особливо небезпечних інфекцій ДУ «Закарпатський обласний лабораторний центр МОЗ України», встановлено, що майже вся територія нашої області є ензоотичною з лептоспірозу. Це найбільш поширена природно-вогнищева інфекція, яка, на жаль, часто закінчується летально. Однією з причин смерті є пізнє звернення хворого за медичною допомогою.
Пам’ятайте!Лептоспіроз дуже небезпечна хвороба, оскільки вражає печінку та нирки, що може призвести до смерті. Тому дуже важливо при появі перших симптомів негайно звернутися до медика. Тільки вчасно розпочате лікування може зберегти життя! При тяжкому перебігу смерть може наступити вже через 5 днів від початку захворювання. Кожен втрачений день зменшує шанси на виживання, тому при високій температурі тіла, найменшій підозрі необхідно негайно йти до лікаря.
Профілактичні заходи при лептоспірозі спрямовані, перш за все, на боротьбу із синантропними гризунами (мишами, щурами). Необхідне проведення дератизаційних заходів, охорона джерел водопостачання і продуктів харчування від забруднення виділеннями гризунів, використання захисного одягу під час робіт у несприятливих умовах, догляду за хворими тваринами, проведення ветеринарно-санітарних робіт.
Щоб убезпечити себе та близьких від інфекції, необхідно дотримуватися таких правил:
– не вживати для пиття некип’ячену воду з відкритих водоймищ, неперевірених джерел;
– уникати купання, де відсутні обладнані пляжі. Особливо у водоймищах зі стоячою водою, береги яких зарослі кущами, або використовуються для водопою сільськогосподарських тварин;
– захищати джерела питної води та продукти харчування від доступу гризунів. Проводити їхнє регулярне знищення в житлових приміщеннях та місцях утримання худоби;
– дотримуватись правил особистої гігієни при догляді за худобою – регулярно мити руки, не вживати їжу, не палити під час роботи;
– не їсти немиті овочі та фрукти.
В. ЖИГАН,
завідувач відділення особливо небезпечних інфекцій ДУ «Закарпатський обласний лабораторний центр МОЗ України»