Впродовж останніх тижнів, у пік туристичного сезону, в соціальних мережах, інтернет-ресурсах та ЗМІ поширювалася різноманітна інформація з негативним відтінком про інфраструктуру довкола озера Синевир, торгівлю місцевих жителів поблизу цього об’єкта, роботу НПП «Синевир» щодо рекреаційної діяльності у згаданому туристичному осередку тощо.
Аналізуючи ситуацію, консультуючись з різними фахівцями та проводячи внутрішні наради і дискусії, в нас сформувалася думка, що весь цей потік негативу в інформаційному просторі є цілеспрямованою акцією, яка має певну мету – дискредитувати НПП «Синевир» і озеро Синевир як привабливий туристичний осередок.
Всім відомо, що озеро Синевир – це бренд і, як би банально не звучало, – візитівка Закарпаття. Більшість туристів, відвідуючи область, їдуть подивитися Морське око. Значна частина туристів їде на Закарпаття саме заради Синевира, а всі інші об’єкти стоять у списку подорожі наступними. Виявляється, така ситуація не влаштовує деякі інші об’єкти за межами регіону НПП «Синевир». Окремі з них залучають до себе туристів через туроператорів і екскурсоводів.
Комусь муляє око платний проїзд до озера Синевир. Це одне з питань, яке порушувалося у інформаційному просторі. Звучали пропозиції повної заборони в’їзду автомобілів до озера, а це 1200 метрів шляху. До речі, поряд з автомобільною дорогою є й лісова стежка, якою можна дістатися до Морського ока пішки. Втім, дане питання хочемо винести на обговорення широкого загалу. Як і наступне: чи збирати плату за відвідування озера? Нагадаємо, що зараз кожен відвідувач сплачує 25 грн., школярі і студенти – 10 грн. Окремо здійснюється плата за автомобілі. Місцеві жителі та пільговики проїжджають безкоштовно. До речі, інші об’єкти, які відвідують туристи, і знаходяться неподалік, та перебувають у приватній власності, видають вхідний квиток у два або три рази дорожче, проте це всіх влаштовує. Претензії тільки до державної установи.
Кошти за відвідування озера Синевир спрямовуються для благоустрою території і ремонту туристичної інфраструктури, оплати праці людей, що трудяться в рекреаційній зоні (робочі місця для місцевих). Водночас, хотілось би, щоб коментарі були наповнені конструктивом: якщо висловлюється певна думка, наприклад, щодо якоїсь заборони, то хай буде й альтернативна пропозиція. А також добре було би почути й конкретику щодо шляху реалізації запропонованої альтернативи. Бо всі вміють говорити як повинно бути, але не всі мають розуміння, як це втілити в життя.
Наступне питання, яке порушено у мережі – неякісні продукти, що реалізуються місцевими жителями поблизу Синевирського озера. Перш за все йшла мова про так званий кольоровий мед – це своєрідний цукровий сироп. Такий продукт дійсно реалізується у багатьох туристичних осередках, зокрема й біля озера Синевир. Його проблема лише в тому, що за ним невдало закріпилася назва «мед», бо це насправді не продукт бджолиного походження, а штучний мед з ароматом тієї чи іншої рослини. Водночас, всі мовчать про високої якості синевирські гриби. По них у сезон приїжджають з усього Закарпаття. Ніхто не каже про трав’яні чаї, які справді смачні і корисні, чи сир, який виготовляють селяни, чи варення з чорниці… Усе це натуральні продукти, що не йдуть у порівняння з тими, які купуємо у магазині, бо останні насичені всілякими шкідливими домішками.
Біля озера Синевир реалізують товари з свого господарства переважно жителі села Синевирська Поляна, де високий рівень безробіття. Для деяких сімей це єдиний спосіб заробітку. І тут відчувається бажання когось створити конфлікт між місцевими жителями та національним парком. Але цього не вдасться. Від нацпарку вимагають перевірки продукції місцевих жителів, але ж він не може займатися невластивими йому функціями. На це у нашій країні є інші фахові органи. Водночас, НПП «Синевир» категорично виступає проти реалізації неякісної продукції і закликає всіх, хто задіяний у цій царині, працювати добросовісно. Бо це одна зі складових хорошого іміджу краю.
Як відомо, гастрономія у туристичній сфері відіграє важливу роль. Складається враження, що комусь потрібно змінити потоки туристів: щоб не йшли до озера Синевир, де є не лише красива природа, але й гастрономічна складова та різні атракції, а щоб йшли у інші приватні осередки, менш відомі і, як на нас, не варті конкурувати з тим, що пропонує Міжгірщина; проте мають право боротися за свого туриста, але не за рахунок чорного піару.
Національний природний парк «Синевир» непокоїть така ситуація, коли громадську думку формує не більшість, а ті хто вміє поширювати потрібні для когось тези через засоби масової комунікації. Пам’ятаймо, що пропаганда – це сила, яка може призводити до різних наслідків. Кому як не нам про це знати. У нашій країні війна, частковою причиною якої була пропаганда країни-агресора.
Ще раз звертаємось до читачів нашої сторінки з проханням висловити свої думки у коментарях, зваживши всі «за» і «проти». НПП «Синевир» ретельно проаналізує думку громадськості. Це допоможе нам прийняти правильні рішення. Також згадані у цьому матеріалі питання ми виноситимемо на розгляд науково-технічної ради парку.