Текст коментаря
Ваше ім'я
Код з малюнка:
Зберегти Скасувати

Закарпатський військовий, якого на Донбасі поранив снайпер, вже йде на поправку

9 вересня 2019 р., 11:45

Опинившись за крок від смерті, той день, по суті, став другим днем народження Вані, повідомили НВ

Минає 10 місяців від тієї страшної трагедії, коли у Новотроїцьку Донецької області, снайперська куля влучила в голову молодого солдата Івана Кіраля і вилетіла назовні наскрізь.

Опинившись за крок від смерті, той день, по суті, став другим днем народження Вані, повідомили НВ. Спочатку хлопець, як немовля, лежав у ліжку, батьки його годували, мили, переодягали. Відтак, почав знову вчитися сидіти, ходити, відновлював координацію рухів рук і ніг, а тепер вчиться говорити повними нескладними реченнями.

На щастя, наш герой вже перебуває вдома, де і рідні стіни лікують. Як переніс дорогу і чи впізнав рідне обійстя, старенького дідуся, родичів та сусідів, розповів батько героя Валерій Кіраль:

– Ще під час перебування у військовому шпиталі у Львові я запитав сина: «Що ти найбільше зараз хочеш?», він відповів: «Хочу додому!». Всю дорогу на його вустах сяяла посмішка, він роздивлявся краєвиди і милувався красою природи. Прибувши на місце, відразу впізнав рідний дім і дідуся. Тепер дідусь, у котрого з віком трохи слабшає пам’ять, щоранку йде до Вані у кімнату і дивиться, чи вдома його улюблений внук. Радіє Ваня і родичам, сусідам та друзям, котрі провідують його. Щодня ми ходимо на прогулянку. Одного дня, на моє велике здивування, він навіть сам взув кросівки. У нього після поранення симптоми, як у хворих після інсульту, права нога трохи викривлена, тож доводиться вдягати для її виправлення ортез. Довелося мені допомагати затягнути ремінці і йти на вулицю. Ранок починаємо з фізичних вправ правих руки і ноги, розробляючи вправи згинів. А от їсть сам лівою рукою. А коли ми з ним були в місті, то на вулиці впізнав побратима, з котрим служив. Хлопець проходив повз, замислившись про щось своє, а Ваня підійшов до нього і, торкнувся плеча, привітно посміхнувся. Тож, самі бачите, – з Божою поміччю йдемо на поправку.

Хоч у Вані група інвалідності «І а» із супроводом, який буде здійснювати батько, та все ж рідні сподіваються, що це не на довго. Адже вірять в безмежну силу Всевишнього і в швидке зцілення сина.

Зараз збираються на реабілітацію за кордон і знову просять допомоги у небайдужих. Гроші можна надсилати на рахунок у ПриватБанку 5168 7573 6942 7663 на ім’я батька Кіраль Валерія Федоровича. Тел. 096 73 24 670.

Наталія Кобаль


Останні новини

Закарпаття

Україна

Світ

Всі новини »
Головний редактор - Ярослав Світлик, журналісти - Мирослава Химинець, Вікторія Лисюк, Габріелла Руденко.
© 2010-2014 «Час Закарпаття». Передрук матеріалів дозволений лише за умови гіперпосилання на chas-z.com.ua. E-mail редакції: chas.zakarp@gmail.com