Текст коментаря
Ваше ім'я
Код з малюнка:
Зберегти Скасувати

Підготовка змін до Конституції у закритому режимі - хибний шлях (ФОТО)

28 січня 2020 р., 09:15

Ось такі реалії

27 січня під час прес-конференції в Ужгородському прес-клубі експерти проаналізували запропоновані Президентом України зміни до Конституції України (у тому числі щодо децентралізації), а також обговорили, наскільки доцільними вони є та на що можуть вплинути. Особливу увагу було приділено питанню відкритості та прозорості процесу внесення змін до Конституції в Україні.

Коротко про ініційовані Президентом законопроекти про зміни Конституції України розповіла Юлія Кириченко, експертка з конституційного права Центру політико-правових реформ. «Ми дійсно дуже занепокоєні, що нова влада припускає чергову помилку кожної влади і береться за зміни до Конституції, але в закритому режимі. Такий підхід призводить до фальстартів, і щоб не допустити таких помилок на етапі напрацювання, необхідні експерти, які займаються конституційною реформою в пострадянських країнах, - каже Юлія Кириченко. - 29 серпня 2019 р. Президент в перший день роботи вніс 7 законопроектів, які передбачали точкові зміни до Конституції. Аналіз цих ініціатив засвідчив рух у бік послаблення парламенту і посилення президента. Конституційний суд України дав висновок, яким забракував ці конституційні зміни, що привели б до обмеження прав людини. А наприкінці 2019-го року Президент вніс законопроект, який передбачав зміни в адміністративно-територіальному устрої країни. Це правильні зміни, які мають закінчити реформу децентралізації влад, ці зміни стосуються життєдіяльності та зачіпають інтереси місцевого самоврядування».

Юлія Кириченко детально пояснила сам процес внесення змін та наголосила, що конституційні зміни мають базуватися на концепції Конституційної реформи, напрацьованої у відкритому режимі з широкими публічними обговореннями. «Помилковим є шлях точкових змін до Конституції України через окремі законопроекти, а також напрацювання конституційних змін у закритому від суспільства режимі, я це відбувається сьогодні. Саме ці помилки призвели до необхідності відкликання Президентом своєї конституційної ініціативи щодо децентралізації», - переконана експертка.

На законопроекті про внесення змін до Конституції щодо децентралізації, який Президент України двічі вносив та двічі відкликав, детальніше зупинився Олександр Марусяк, експерт з конституційного права Центру політико-правових реформ. Фахівець наголосив, що ані провладна більшість, ані Президент не презентували суспільству цілісну концепцію реформи адмін-територіального устрою України, місцевого самоврядування та децентралізації. «Перша проблема полягає у відсутності комунікації влади з громадянським суспільством, текст щодо децентралізації був сюрпризом навіть для депутатів з провладної більшості. Коли було внесено вдруге законопроекту про децентралізацію 27 грудня, на сайті відбулася підміна файлів, текст попередній, а таблиці нові,- каже Олександр Марусяк. – Законопроекту був відкликаний. Конституційні зміни щодо децентралізації повинні готуватися в пакеті з іншими численними законодавчими актами, які комплексно регулюватимуть питання устрою держави, організації влади на місцях та функціональні обов’язки взаємодії органів місцевого самоврядування а місцевих органів виконавчої влади».

За словами експерта, друге важливе питання, це юридична техніка: як пишуться закони, як вони будуть тлумачитися і застосовуватися.

На необхідності відкритого та прозорого конституційного процесу наголосила й Олександра Гліжинська (Скиба), виконавча директорка ВГО «Інститут «Республіка».

«Президент під час своєї виборчої кампанії декларував відкритість, підкреслював важливість народовладдя в ухваленні важливих рішень. Команда Президента постійно наголошувала на цьому і після перемоги В.Зеленського на виборах. На практиці ж бачимо протилежне: конституційні зміни ніхто з представників влади не комунікує, а до процесу їх розробки не залучали ані громадян, ані спеціалістів», - каже Олександра Гліжинська. За її словами подвійні стандарти обурюють суспільство і якщо влада декларує нові підходи, то треба слідувати цим тезам.

Михайло Савчин, д.ю.н., професор УжНУ, зауважив, що в Україні відбувається реформа публічної влади, наслідком якої повинна стати децентралізація влади. «Більшість справ вирішуються на місцевому рівні, тому на місцях мають вирішувати як акумулювати ресурси, зменшити видатки тощо. А механізм консультацій з громадою має підтримуватися владою», - додав Михайло Савчин.

Нагадаємо, у серпні 2019 року Президент Володимир Зеленський ініціював внесення змін до Конституції України, подавши до ВРУ сім законопроектів, ще один законопроект щодо децентралізації було подано в грудні. Два з них попередньо схвалені Парламентом і вже в лютому можуть стати конституційними положеннями. На жаль, нові конституційні ініціативи Президента попередньо не обговорювалися в експертному та громадському середовищі, та й досі влада мало говорить про них. Національний демократичний інститут міжнародних відносин (НДІ) спільно з Центром політико-правових реформ, ВГО «Інститут «Республіка», Мережею UPLAN, громадською спілкою «Реанімаційний Пакет Реформ» ініціювали публічний діалог про конституційні зміни між представниками влади та громадськістю.

Захід організовано Центром політико-правових реформ, Мережею UPLAN та ВГО «Інститут «Республіка».








Останні новини

Закарпаття

Україна

Світ

Всі новини »
Головний редактор - Ярослав Світлик, журналісти - Мирослава Химинець, Вікторія Лисюк, Габріелла Руденко.
© 2010-2014 «Час Закарпаття». Передрук матеріалів дозволений лише за умови гіперпосилання на chas-z.com.ua. E-mail редакції: chas.zakarp@gmail.com