Цю автівку важко не помітити на вулицях міста, вона привертає погляди навіть найбільш байдужих до транспортних засобів. І йдеться не про наворочений «Мерс» чи будь-яку іншу дорожезну іномарку, а про старенький «Запорожець», якому його власник вирішив подарувати нове життя.
На відміну від своїх «колег», деякі з яких або заіржавіли повністю на звалищах, або «доживають» дні в гаражах, ЗАЗ 968М – на ходу і в прекрасній формі. «Унгвар» відшукав власника цього незвичного не лише для міста, а й щонайменше для області, унікального у своєму роді «Запорожця».
Олександр Совга, студент 4-го курсу фізичного факультету УжНУ, отримав автівку в подарунок від батька на своє 18-річчя. Пригадуючи цей день, Олександр каже: «Це було давно, реакцію свою не пам’ятаю, але батько сказав приблизно таке: «На жаль, нову машину подарувати не можу, але в мене є «Запорожець», щоб навчитись їздити, тобі його цілком вистачить».
Я до цього поставився з розумінням, хоча автівка тоді була в досить-таки плачевному стані, простоявши останні 3 роки в гаражі...»
Отак у 2012 році Олександр із батьком вирішили трохи затюнінгувати 27-річний «Запорожець». Змінювали і зовні, і зсередини. У своєму бортовому журналі на популярному для автомобілістів ресурсі drive2.ru Олександр пише про всі зміни, які зробив у машині.
Зокрема, повністю розібрали, зварили, пофарбували кузов. Капітально відремонтували двигун, замінили карбюратор. Заводські сидіння поміняли на сидіння від «Opel».
Але планів у Олександра ще багато. Попри те, що хлопець завжди мріяв їздити на BMW, із появою «мильниці» (так у народі називають цю модель ЗАЗ, – Авт.) в нього з’явилася ще одна мрія: довести «Запорожець» до рівня BMW власними зусиллями.
«Я дуже вдячний своєму батькові, який не лише подарував мені цей автомобіль, а й разом зі мною допомагав довести його до такого вигляду, який він має сьогодні. Я з гордістю можу констатувати, що такої автівки немає ні в кого», – зазначив у розмові Олександр.
– По суті, за два роки ти зробив із машини неповторний на ужгородських дорогах транспортний засіб. Важко давалося перевтілення «Запорожця»?
– Нелегко. По-перше, я студент і з грошима «не густо». По-друге, на це пішло багато часу – постійно стикався з відсутністю необхідних запчастин. Найскладніше для мене – кошти, бо ідеї перевтілення є, а фінансів на все не вистачає.
– Ти є представником ужгородського автоклубу, розкажи кількома словами, що це за клуб і яка його мета?
– Автоклуб «07 регіон» з’явився в нашому місті недавно. Заснували 9 травня. Ідея – від наших івано-франківських друзів, у них діє автоклуб «09 регіон».
Це, так би мовити, громадська організація, яка складається з автолюбителів і займається благодійними акціями. Ми вже кілька разів відвідували дитячі будинки, обласну станцію переливання крові. Збираємося кожної п’ятниці поблизу центрального входу на стадіон «Авангард». Зараз клуб нараховує близько 50 учасників.
– Як реагують люди на твою машинку, можливо, траплялися якісь цікаві історії?
– Реакція різна, деякі настільки вражені, що підходять ближче – роздивитися та сфотографувати. Декому не подобається, вважають, що не потрібно було псувати класику і залишити все в оригіналі.
– Твоя автомобільна мрія – їздити на BMW. Чи можна довести до стану BMW твій «Запорожець»?
– Я б не відмовився їздити на BMW чи якій-небудь іншій іномарці. Але і не маю наміру припиняти роботу над своїм «запчиком» – це моя перша автівка, машина для душі.
– Що в планах на «Запорожець»?
– Насамперед – заміна двигуна на більш потужний та економний. А наступного року хочу повністю перефарбувати машинку та зварити, де потрібно!
– Багато часу приділяєш авто?
– Щойно є можливість просто покататися, щось підремонтувати, вдосконалити, я нею користуюся. А так машинка завжди зі мною і готова допомогти. Було всяке з нею, і хороше, і погане, але, незважаючи на це, вона мені подобається!
– Отримуєш задоволення, змінюючи автівку під себе і свої смаки?
– Звичайно! Особливо – коли купую щось нове і цікаве в машину, вже не терпиться побачити, як воно буде виглядати, яка буде реакція на це інших людей. Це ж іще на крок ближче до ідеалу. Це не передати словами, треба відчувати!
– Чи вдавалося тобі ставити на «Запорожці» якісь рекорди?
– Рекорди не ставив – це не та машинка, яка може розвивати великі швидкості. Найшвидше їхав 100 км/год. А в середньому – 60–70 км/год.
Мандрувати на «Запорожці», на мою думку, теж невдала ідея, у нього двигун із повітряним охолодженням, і влітку він досить швидко нагрівається, а взимку важко їздити, бо обігрівач бензиновий і це невигідно.
– Звідки черпаєш ідеї?
– Переважно з інтернету, багато корисного можна дізнатися на автомобільних сайтах. Чимало цікавих, хороших та привітних людей є на drive2.ru, вони готові допомогти, підказати. Також прислухаюся до порад батьків, друзів та знайомих.
– Скільки бензину споживає твій автомобіль?
– Не скажу, що на «Запорожці» дійсно вигідно їздити, але це приносить задоволення! Витрати бензину по місту – 10л/100 км, на трасі – 7,5–8л/100км. Якщо проводити паралелі з новими іномарками, то це дійсно багато, а якщо з радянськими машинами, то цілком нормально.
– А якби тобі запропонували продати свою «ластівку»?
– Думаю, я би вагався, бо вона єдина така в нашому місті, я б навіть сказав – в області. Багато було пропозицій продати, але коли доходило до ціни, пропонували дуже малі гроші, які не відповідають реальній вартості машини. У таких випадках я просто посміхався і йшов геть.
Ірина Товт, газета «Унґвар»