Текст коментаря
Ваше ім'я
Код з малюнка:
Зберегти Скасувати

Закарпатський футболіст Ігор Вагін: «Дуже хочеться вийти до Прем’єр-ліги»

8 квітня 2020 р., 15:55

Пропонуємо Вашій увазі інтерв’ю з опорним півзахисником ФК «Минай»

Світ заполонила пандемія коронавірусу COVID-19, яка призипунила всі футбольні чемпіонати на невизначений термін, окрім сусідньої Білорусії. Відтак, команди не тренуються, а гравці проводять вдома більше часу, ніж зазвичай. Не є виключенням і наш першоліговий закарпатський ФК «Минай». Опорний півзахисник – це позиція яка здебільшого перебуває в тіні, тобто не така помітна вболівальнику, але яка є не менш важлива ніж голи нападника. Так, Ігор Вагін, один із героїв історичного кубкового матчу 1/4 фіналу «Минай» – «Інгулець», розповів чим займається під час карантину, як підтримує форму, про закордонний досвід та про майбутню гру з «Динамо» Київ.

– Ігоре, розкажи коли і як розпочав займатись футболом та хто був першим тренером?

– Почав займатись футболом з першого класу. У 7 років батько привів мене на футбол, пригадую це було на стадіоні «Спартак». Першим тренером був покійний Чірков Юрій Іванович, а потім Мухлинін Володимир Олексійович.

– Коли зрозумів, що футбол це не просто хобі?

– Напевно, тоді коли перейшов до Львівського інтернату, мені тоді було 15 років. Саме там я зрозумів, що футбол для мене не просто хобі, а щось більше, тому навчання відійшло на другий план!

– Де, окрім «Минаю» встиг пограти?

– Грав за львівські «Карпати-2», потім за ужгородську «Говерлу» U19, U21, ФК «Середнє», ФК «Ужгород» та словацьку TJ «Velke Revistia», і наразі ФК «Минай».

– З якими труднощами зіштовхувався у львівських «Карпатах»?

– Пригадую початковий період, як тільки потрапив у академію, можна сказати тоді був ще дитиною. Важко було психологічно, постійно хотів додому до батьків, до друзів. Втягнутись в той режим та і в життя в інтернаті взагалі не легко, але цікаво для досвіду (можна багато згадувати цікавих і смішних історій). Вже пізніше як потрапив у «Карпати-2», то на той момент основна команда «Карпат» була дуже сильна, очолював її білорус Олег Кононов і грали вони у Лізі Європи. Тоді потрапити в головну команду було не реально. Ставились серйозні завдання та і рівень футболістів був зовсім інший ніж зараз. А тепер я дивлюсь на «Карпати», де грає багато молоді та і команда бореться за виживання, тоді такого не було!

– Чи можеш виділити когось із своїх партнерів по «Карпатах», які стали потім відомими?

– Не скажу, що відомі, але грав із Володимиром Костевичом («Лех» Познань, Польща), Чачуа Амбросій (ФК «Волинь» Луцьк), багато хлопців грають за кордоном.

– Чим запам’ятався тобі період у ФК «Середнє»? Чого не вистачало команді для завоювання золотих медалей?

– Цей період запам’ятався тим, що після «Говерли» за свою працю, я почав отримувати стабільно зарплату. Тоді як в «Говерлі» ми могли працювати 3-4 місяці без зарплати… «Середнє» не було професійним клубом, але відношення там було явно професійніше ніж у «Говерлі»! А не вистачило одного – якості, на той момент були команди і сильніші за «Середнє».

– Розкажи про зіркову команду ФК «Ужгород» зразка 2015 року, яка відразу стала чемпіоном. Ти грав там у її перший сезон, як все починалось?

– Так, в «Ужгороді» тоді все тільки починалось. Були всі умови для прогресу та і колектив тоді підібрався дуже хороший, що згодом і вилилось у чемпіонство.

– А що можеш сказати про свій словацький етап у кар’єрі в TJ «Velke Revistia»?

– Перший раз тоді спробував, як це бути легіонером. Цікавий чемпіонат, всі команди підготовлені фізично. Було так, що 1-2 команди виділялись грою, а 12-14 майже рівні, тим був і цікавий чемпіонат. В загальному не жалкую, що поїхав у Словаччину.

– Як потрапив до теперішньої команди?

– На той момент грав у Словачинні, коли мені передзвонив, Микола Гібалюк, тодішній тренер і запропонував мені перейти за ФК «Минай», вони якраз починали свій шлях на область. Він розповів, що у команди серйозні плани, у керівництва амбіції теж серйозні. Мені було цікаво спробувати і попрацювати з Гібалюком. А якщо бути відвертим, то дуже щасливий що тоді перейшов до «Минаю»!

– Вже у дорослому футболі, який тренер мав найбільший вплив на тебе, з яким відчував, що ти ростеш у футбольному плані?

– Не буду когось виділяти, у кожного тренера було щось цікаве і нове. Для себе старався брати максимум корисного з ким доводилось працювати.

– Можеш порівняти тренерів з якими тобі доводилось працювати у «Минаї».

– Не буду кожного персонально характеризувати, але скажу що у кожного було різне бачення гри. Хтось був спокійним, а хтось був емоційним.

– В цьому році «Минай» вперше поїхав на збори до Туреччини. Як пройшла підготовка? Чи були створені всі умови для прогресу футболіста?

– Збори пройшли на високому рівні! В цілому якщо брати готель, де ми проживали, тренувальні поля, харчування то все було супер. Я задоволений зборами, і відчував себе там комфотрно. Була можливість сконцентруватись тільки на футболі про що і свідчить кубковий матч, що ми були у не поганій формі як для початку сезону.

– З ким жив у номері та з ким найбільше товаришуєш у команді?

– У нас хороший колектив, всі хлопці дружні. А в номері жив із Глаголою.

– За якої тактичної схеми тобі найбільш комфортно грати? (наприклад 4-1-4-1, 4-4-2 ромб, 3-5-2, 4-5-1…)

– 4-1-4-1 та 4-4-2.

– Чи співпрацюєш з агентом?

– Працював коли був у «Говерлі», зараз ні.

– Яким чином підтримуєш форму вдома?

– Бігаю кроси, вдома стараюсь робити вправи на силу. Для різноманіття дивлюсь різні відео в інтернеті і пробую виконувати.

– Колись було модно мати футбольного кумира чи мав ти такого?

– Я і зараз маю (сміється). Раніше був Зінедін Зідан, а тепер дуже подобається гра Нголо Канте з «Челсі».

– Як розважаєшся у вільний час?

– На даний момент багато часу проводжу з сім’єю, з дружиною і нашим синочком. А так, то люблю погуляти, піти на гриби, поплавати, дивлячись яка погода і який настрій.

– Хто тебе підтримує на трибунах у домашніх іграх?

– Якщо гарна погода, то обов’язково жінка приходить з сином, ну і тато з сестрою також.

– Наскільки реальним вважаєш сценарій, за яким цей чемпіонат вже не дограють і «Минай» з третього місця вийде у Прем’єр-лігу?

– Чи це реально не знаю, але звичайно дуже хочеться вийти до Прем’єр-ліги, і хочеться це зробити по всім канонам як це написано в регламенті аби потім не було зайвих розмов.

– ФК «Минай» творить історію, пробившись до півфіналу кубка України. Вдруге на Закарпаття приїде київське «Динамо». Нагадаємо, що минайці вже рік тому зустрічались із столичним клубом у 1/8 фіналу кубка, де поступились – 1:3. Які передчуття від майбутньої гри? Чи хотіли б взяти реванш?

– У тій грі я не брав участі, так як була серйозна травма коліна. Дуже шкодував, що не зміг зіграти та допомогти партнерам. Думав, що така доля звела зіграти з грандом українського футболу, а в мене травма. Я був на трибунах, а емоції зашкалювали. Уявляю, що було у хлопців на полі! Та доля ще раз звела нас з ними і я мрію зіграти проти «Динамо». Надіюсь, що все буде добре в нас і ми подаруємо свято нашим уболівальникам. Передчуття хороші, будемо готуватись до них, щоб взяти реванш, надіюсь у нас це вийде!

– Стадіони «Минай-арена» та «Авангард» мають багато відмінностей. Цілком ймовірно з «Динамо» ви зіграєте на «Авангарді», та і матчі Прем’єр-ліги у найближчому майбутньому. Наскільки тобі комфортно грати на «Авангарді»? Можеш порівняти з «Минай-арена»?

– Особисто мені набагато приємніше грати на «Минай-арені». Так, можливо наш стадіон і не відповідає всім нормам аби приймати ігри Прем’єр-ліги або півфіналу кубка України, але тут панує своя атмосфера. Дуже надіюсь, що керівництво не залишить без уваги це питання і ми будемо грати на нашому стадіоні!

– Ваші побажання вболівальникам, друзям та рідним.

– Зараз, на жаль, така ситуація не тільки в Україні, а і в цілому світі. Хочеться побажати тільки одного, щоб всі ми були здорові, щоб цей вірус якнайшвидше пройшов! Тоді все буде добре! Буде і футбол і вболівальники на трибунах. А в майбутньому, хотів би закликати всіх фанів «Миная», які переживають за рідний край приходьте і підтримуйте команду! З вами ми сила!

– Дякую за змістовне інтерв’ю. Бажаю успіху на футбольному полі та поза ним!

– Дякую гарно, надіюсь буду радувати вас та вболівальників.

Тарас ГАЛУШКА, lobda.at.ua


Останні новини

Закарпаття

Україна

Світ

Всі новини »
Головний редактор - Ярослав Світлик, журналісти - Мирослава Химинець, Вікторія Лисюк, Габріелла Руденко.
© 2010-2014 «Час Закарпаття». Передрук матеріалів дозволений лише за умови гіперпосилання на chas-z.com.ua. E-mail редакції: chas.zakarp@gmail.com