Текст коментаря
Ваше ім'я
Код з малюнка:
Зберегти Скасувати

Коронавірус: як тестують на COVID-19 в Україні

1 травня 2020 р., 17:18

В Україні тести на коронавірус роблять лише певним категоріям осіб або за направленням лікаря.

Експерти відзначають, що кількість протестованих у країні недостатня, і сподіваються на масове тестування на антитіла.Від початку епідемії COVID-19 в Україні офіційно підтверджено більше десяти тисяч випадків інфікування новим коронавірусом. При цьому кількість проведених тестів, за даними влади, станом на кінець квітня становить майже 112 тисяч. За даними ресурсів Worldometers та Our World in Data, у порівнянні з іншими країнами частка протестованих на SARS-Cov-2 в Україні значно нижча. За яким принципом діагностують хворобу в Україні, з'ясовувала DW.

Кого і де тестують

Єдиним видом діагностики на підтвердження COVID-19, відповідно до офіційних документів Міністерства охорони здоров'я України (МОЗ), є тести за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Їх проводять лабораторно не всім охочим, а лише особам, які відповідають певним критеріям. Направлення на проведення тесту надають медпрацівники, які, своєю чергою, послуговуються алгоритмами роботи від МОЗ.

Перелік осіб, для яких передбачене тестування на наявність вірусу SARS-Cov-2, поступово розширили. Спочатку це були лише пацієнти, у яких лікарі встановили підозру на COVID-19 за симптомами, та контактні особи інфікованих. Віднедавна обов'язковими стали також тестування на коронавірус усіх хворих із пневмонією. А тиждень тому зобов'язали кожні п'ять днів тестувати медичних працівників, які допомагають хворим на COVID-19, у тому числі співробітників лабораторій, патологоанатомічних та судово-медичних бюро.

Діагностування коронавірусу SARS-CoV-2 в Україні проводять щонайменше 46 лабораторій, включаючи приватні, повідомляють у Центрі громадського здоров'я. Там радять не використовувати доступні для усіх охочих експрес-тести - через їхню ненадійність. Забір зразків на проведення лабораторних досліджень виконують безпосередньо в лікарні. Зазвичай це мазки із горла та носа. Окрім того, в усіх областях України працюють понад півтисячі мобільних бригад, які виїжджають на виклик лікаря до пацієнтів із підозрою на COVID-19. Якщо медики з певних причин відмовляють хворому у проведенні тесту, пацієнтам радять скаржитися на гарячу лінію області чи МОЗ.

Потрібно тестувати більше контактних осіб

Офіційна позиція МОЗ полягає у тому, що ПЛР-тестування мають проводитися виключно громадянам, які мають клінічні симптоми захворювання на COVID-19, та особам, що контактували із хворими. Однак виявлення і тестування останніх здійснюється в недостатньому обсязі, говорять опитані DW фахівці. Причиною, зокрема, є брак кадрових та лабораторних ресурсів, вважає професор Національного медичного університету імені Олександра Богомольця, інфекціоністка Ольга Голубовська. "Варто тестувати побільше контактних осіб. Це те, що локалізує інфекцію. Ці безсимптомні й малосимптомні контактні особи є основними розносниками інфекції", - пояснює у коментарі DW науковець.

Лікар-епідеміолог й голова правління Української санітарно-епідеміологічної спілки Людмила Мухарська називає ряд груп ризику, яким також необхідне тестування: "Наприклад, ті, хто щоденно контактує з великою кількістю людей - поліція, працівники торговельної мережі. Люди з хронічними захворюваннями". Вона наголошує, що ПЛР-тести важливо було робити на початку епідемії, щоб локалізувати захворювання через раннє виявлення та ізоляцію хворих. "А через те, що в Україні тих, хто повертався з-за кордону, переважно не тестували, надалі виникло багато контактів первинного, вторинного, третинного рівня і так далі", - говорить лікар.

Масові тестування: за і проти

Кількість проведених тестів в Україні є недостатньою, але й у масовому тестуванні опитані DW фахівці не бачать сенсу. На думку Людмили Мухарської, щоб побачити реальну ситуацію із хворими, тестування варто проводити по чітко визначеній вибірці. "Для цього треба визначити конкретні категорії, а не просто хаотично тестувати кожного, хто прийшов до лікаря чи контактував (із хворим. - Ред). Треба визначити конкретні категорії і внести їх до нормативної бази", - вважає експерт.

Натомість Ольга Голубовська, яка входить до урядового антикризового штабу та є однією з розробниць українських стандартів медичної допомоги при COVID-19, вважає, що обмежені медичні ресурси не доцільно витрачати на масове тестування. "У нас на одного хворого необхідно зробити мінімум п'ять досліджень ПЛР. А якщо ще всіх тестувати... Сьогодні людина не інфікована, а вже завтра інфікована. Така практика позбавлена сенсу", - вважає вона.

При цьому експерт звертає увагу на те, що для моніторингу ситуації із захворюваністю у країні краще тестувати на антитіла до вірусу, щойно такі системи з'являться у широкому доступі. Ідеться про технологію імуноферментного аналізу (ІФА), над застосуванням якої вже замислилися в українському уряді.

Сподівання на ІФА-тести

Проведення тестування на антитіла за технологією ІФА анонсували декілька днів тому головний санітарний лікар України Віктор Ляшко і міністр охорони здоров'я Максим Степанов. Перші пілотні тестування проводитимуть у двох областях - Одеській та Сумській. Очікується, що ці дослідження покажуть, яка кількість людей уже перехворіла на COVID-19 та має імунітет проти коронавірусу. Зробити такий тест за гроші уже пропонують деякі приватні клініки. Нині урядовці обговорюють перспективи виробництва ІФА-тестів із вітчизняними розробниками. "Зараз ми знаємо, що на одного хворого припадає до 5-10 безсимптомних форм… Звісно, це потрібно робити обов'язково, просто доступу до цих тест-систем немає, вони лише розробляються", - коментує перспективу ІФА-тестування Ольга Голубовська.

У МОЗ прогнозують, що вже незабаром тести на виявлення антитіл можуть включити до національного алгоритму та рекомендувати для масового застосування. Тим часом у світі досі точаться дискусії щодо того, наскільки надійною є така методика. Так, у Всесвітній організації охорони здоров'я застерігають, що вироблення імунітету проти коронавірусу в пацієнтів, які перехворіли на COVID-19, досі не доведене.

Джерело: Українська служба DW

Останні новини

Закарпаття

Україна

Світ

Всі новини »
Головний редактор - Ярослав Світлик, журналісти - Мирослава Химинець, Вікторія Лисюк, Габріелла Руденко.
© 2010-2014 «Час Закарпаття». Передрук матеріалів дозволений лише за умови гіперпосилання на chas-z.com.ua. E-mail редакції: chas.zakarp@gmail.com