Текст коментаря
Ваше ім'я
Код з малюнка:
Зберегти Скасувати

Поважного ювіляра вітають в УжНУ та й в цілому Закарпатті

14 вересня 2014 р., 10:35

Багато хорошого сказано, багато хорошого зроблено, а ще більше чекає в майбутньому.

"Усе в житті робити професійно" - таким є кредо директора Навчально-наукового інституту євроінтеграційних досліджень, що входить до складу Ужгородського національного університету, кандидата історичних наук, професора кафедри міжнародного права Івана Володимировича Артьомова, якому днями виповнюється 70 років.

Хочеться, щоб слово про ювіляра було таким містким, як і його життя. Створюючи колективний портрет Артьомова, ми надали можливість долучитися до цього людям, яких доля зводила з ним у різні часи і в різних ситуаціях.

Тож усі ці висловлювання – про нього, привітного, підтягнутого, спортивного, сповненого вічного устремління кудись, до чогось, відкритого для інших, усіх, хто поряд і хто далеко.

Володимир Луговий, перший віце-президент Національної академії педагогічних наук України:

Іван Володимирович зустрічає свій ювілей визнаними здобутками в державно-управлінській та науково-педагогічній сферах. Але скажу відверто: знаючи його багато років, якось не гадав, що ювіляр солідного віку – він здавався значно молодшим через свою енергійність й ініціативність, блискавичність і гостроту мислення, людську щирість і доброзичливість. Ми не працюємо в одному колективі, натомість часто зустрічаємося на навчальних, наукових, методичних заходах, вирішуємо освітньо-наукові справи в інтересах розвитку держави, євроінтеграції прикордонних територій. Особливо значущими є щорічні науково-практичні конференції за участю вищих навчальних закладів України, Угорщини і Словаччини. Серед їх організаторів незмінно Іван Володимирович. Ці конференції з-поміж іншого відзначаються широким міжнародним представництвом фахівців, а головне – масштабним залученням студентів, аспірантів, докторантів.

Його талант організатора, наставника, вченого особливо розкрився на посаді директора Інституту євроінтеграційних досліджень, колективом якого розроблено цикл навчально-методичних комплексів нового покоління, об’єднаних у серію «Євроінтеграція: український вимір». При розроблені цих видань ураховано як сучасні методичні вимоги, так і новаторські підходи.

Світлана Мітряєва, директор Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень в м. Ужгороді, заслужений діяч науки і техніки України:

У Закарпатті, розташованому на кордоні України з чотирма сусідніми державами, діяльність, пов’язана з науковими дослідженнями базових геостратегічних орієнтирів країни, стану реалізації євроінтеграційних пріоритетів держави в умовах багатовекторної зовнішньої політики та регіонально-інтеграційних процесів, є вкрай актуальною.

Я тішуся з того, що наш край багатий науковцями, пристрасно відданими своїй справі, справжніми патріотами та реформаторами. Саме до таких людей відношу Івана Володимировича Артьомова – свого колегу, давнього знайомого та просто непересічну людину.

Здобувши високий авторитет серед вітчизняних та закордонних колег, Іван Володимирович неухильно продовжує якісно та чітко виконувати свою роботу. Його державницька позиція, організаторські здібності, а також наполеглива, плідна праця допомагають послідовному розвитку регіональної та вітчизняної науки і забезпеченню її гідного місця у світі.

Очолюваний ювіляром Інститут знаний плідною роботою у сфері наукових розробок, видання і впровадження в навчальний процес підручників і навчальних посібників нового покоління з проблематики євроінтеграції та зовнішньополітичного курсу України в умовах глобалізації. Ці видання широко відомі та відповідно оцінені в нашій державі.

Сергій Устич, директор Інституту транскордонних відносин, Надзвичайний і Повноважний Посол:

Знаю Івана Володимировича Артьомова понад два десятки років. Працював із ним у різні часи в обласній державній адміністрації, при будівництві унікального транспортно-експедиційного комплексу «Автопорт», зараз – в реалізації європейського проекту «Кордони очима людей». Це – непересічна людина з талантом організатора-менеджера, з чудовим вмінням комунікувати з людьми та заряджати їх своєю неймовірною енергією.

Як на мене, головним в ювілярові є його надійність. Не пам’ятаю жодного випадку, коли б він підвів у роботі чи якихось життєвих справах. Його відповідальність зобов’язує всіх, з ким співпрацює.

Щиро бажаю йому добра і щастя.

Володимир Приходько, завідувач кафедри міжнародних економічних відносин УжНУ, заслужений працівник освіти:


Життя дарувало не одну зустріч з Іваном Володимировичем, роботу в багатьох освітніх, культурних, зовнішньоекономічних, транскордонних та громадських проектах. Стриманий та неговіркий, він поєднує в собі чуйне ставлення до людей та надзвичайно відповідальне – до справи, високий професіоналізм і вміння спрямувати роботу задля досягнення кінцевого результату. Так є і було при створенні і функціонуванні логістичного центру "Автопорт", ННІ євроінтеграції, інших структур нашого університету. А наукові публікації ювіляра з проблем регіонального розвитку та європейської інтеграції України тішать не тільки глибокою аналітикою, а й інноваційним, іноді просто-таки несподіваним підходом. Співпраця з Артьомовим – чудова школа для його колег, аспірантів та студентів, державних службовців і громадських діячів.

Так тримати, Іване Володимировичу!

Лариса Ричик, заступник голови Закарпатської облдержадміністрації (2000-2004 рр.):

Легко і водночас важко охарактеризувати Івана Володимировича. Як на мене, він – особистість, і це головне. Гідно пройшов крізь лихоліття 90-х, не поступившись гідністю, честю і совістю. Безпосередній організатор спорудження, а потім – керівник «Автопорта-Чоп» – унікального, багатофункціонального об’єкта на кордоні, аналогу якому не було в Україні.

Ще примарними були перспективи євроінтеграції України, а він уже відчув невідворотність руху країни в цьому напрямі, присвятивши цій темі свої наукові розвідки. Цілісна, некористолюбна, витримана і уважна, проста і доступна у спілкуванні людина. Не уявляю, щоб Іван Володимирович дозволив собі «працювати ліктями», бажаючи просунутись уперед по службі, увійти до кола так званих «сильних світу цього» чи прославитись.

Такий він: красивий чоловік, ставний, завжди ідеально одягнутий, з привітною посмішкою на обличчі. Лідер, у душі переможець, тому і надалі перемагатиме за будь-яких обставин, перетворюючи мінус на плюс. І немає значення, як кажуть, яка погода надворі. Все вийде якнайкраще, бо надійний тил ювіляра – дружина Тетяна Дмитрівна, з якою йде життям більше сорока п’яти років.

Петро Трачук, професор кафедри адміністративного, фінансового, інформаційного та європейського права УжНУ, заслужений юрист України:

Артьомов за покликанням – лідер, який за необхідності сам працює з ранку до ночі і заряджає своєю енергетикою підлеглих. Таких людей називають трудоголіками. Воістину він перебуває у своїй професії двадцять чотири години на добу. Життєвим досвідом, організаторським талантом, чесною працею, толерантним ставлення до оточуючих ювіляр здобув авторитет і повагу.

Навряд чи його життєвий шлях був усипаний пелюстками троянд. Багато довелося пережити, відчути, передумати. Секрет його життєвого успіху – в праці. У разі невдач Артьомов не шукає для себе якихось виправдань, а йде далі, вперед.

Попри невблаганні літа, залишається гарною людиною. Розгадку я вбачаю у невгасимому оптимізмі, позитивному ставленні до життя, умінні навіть у нинішній непростий час залишатися особистістю. Тому я, як його колега, щасливий, що роки працюю пліч-о-пліч з однодумцем, другом, який у ставленні до мене та інших є принциповою, відповідальною, чесною та щирою людиною.

Євген Бевзюк, доцент кафедри світового господарства та економічної теорії УжНУ:

Кількість прожитих років – це, звичайно, серйозно. Але хто ж дасть ювіляру його сімдесят, коли перед тобою енергійна, повна ідей і планів, чуйна й щира людина?

Доля подарувала Івану Володимировичу активне, багате і складне життя. Неймовірна енергія, високі людські якості, відкритість у стосунках, схильність до співпраці в поєднанні з активною позицією та професіоналізмом – такі його головні риси.

Багато людей знає ювіляра як енергійну, неординарну особистість, вмілого організатора, який по праву може пишатися набутим досвідом, духовним та інтелектуальним потенціалом, успіхами та досягненнями. Фахівець з великої літери, людина справедлива і вимоглива до себе та студентів, ювіляр передає молоді знання та досвід, не втрачає бадьорості та оптимізму. Його кредо – ніколи не задовольнятися набутим, бути в пошуку нового і цікавого. Іван Володимирович впевнений сам і переконує інших, що успіх приносить лише самовіддана праця. Ми, його колеги, пишаємося тим, що нам випала можливість працювати з Артьомовим і досягати разом професійних висот.

Марія Іванова, завідувач відділу аспірантури та докторантури УжНУ:

Доброзичливий, мудрий, з доброю, щирою душею – таким зустрічає свій прекрасний ювілей мій хороший колега і друг Іван Володимирович Артьомов.

Знаю його не тільки як компетентного керівника, але і як дуже відповідальну, обов’язкову в усіх питаннях людину, якій притаманні чуйність, вміння співпереживати, вислухати та порадити, і разом з тим принциповість та твердість характеру.

Хотілося б відзначити робочий і водночас родинний клімат, що панує у колективі, очолюваному ювіляром. Він завжди намагається зрозуміти підлеглих, а у важку хвилину першим прийде на допомогу. Якщо помилився у чомусь – визнає свою помилку і залагодить конфліктну ситуацію. Погодьтеся, це характерно далеко не для всіх керівників.

Артьомов – унікальна людина в тому, що завжди прагне бути корисним іншим.

Ганнуся Твердохліб, журналіст:

Моя професія щодня зводить мене з усе новими людьми. Частина з них «проходить повз», з деким триває спілкування і поза роботою. Втім, є особистості, за знайомство з якими я цій професії просто вдячна. Від них не тільки отримуєш інформацію, а щось надто цінніше – життєві уроки, напевно. Іван Володимирович Артьомов став для мене прикладом. Професійності, людяності, комунікабельності, оптимізму. Навіть не прикладом – взірцем. Тож коли попросили написати кілька рядків про нього, то першою прийшла трохи егоїстична думка: щиро хочу, щоб мій син – наразі ще немовля – теж мав нагоду спілкуватися з ювіляром і перебрати усі ті риси, за які так цінують чоловіків і які присутні далеко не в кожному з них. Щоб навчився так само інтелігентно і мудро спілкуватися з людьми, вдумливо аналізувати і цікаво розповідати, галантно поводитись із жінками, мати таке ж відкрите серце і готовність прийти на допомогу, коли вона потрібна…

Від імені колишніх і нинішніх студентів ювіляра – Наталія Діус, здобувач кафедри країнознавства УжНУ:

Іван Володимирович – мій викладач під час навчання в університеті, відтак – керівник на першому робочому місці. Спілкуватися з ним дуже легко, він переповнений творчими задумами, мріями, кількості яких могли б позаздрити мої ровесники.

Щиро радіє успіху тих, кого вчить і виховує. Знає, як передати студентам свої знання, толерантний у зауваженнях. Є в нього така неоцінима, на мій погляд, риса – намагається допомогти тим, хто бажає рости і розвиватися, опікується ними. «Відчуває» і виділяє з-поміж інших людей творчих, підтягує їх.

Здається, час не владний над Іваном Володимировичем. Він і сьогодні стрункий, усміхнений, привітний. Бажаємо йому бути таким ще багато-багато років. А ми, його колишні студенти, залишаємось вдячними наставнику.

"Закарпатська правда"


Створити колективний портрет ювіляра допомогли працівники редакційно-видавничого відділу УжНУ

Останні новини

Закарпаття

Україна

Світ

Всі новини »
Головний редактор - Ярослав Світлик, журналісти - Мирослава Химинець, Вікторія Лисюк, Габріелла Руденко.
© 2010-2014 «Час Закарпаття». Передрук матеріалів дозволений лише за умови гіперпосилання на chas-z.com.ua. E-mail редакції: chas.zakarp@gmail.com