У селищі Затока під Одесою з 27 по 29 вересня проходив щорічний ХІХ Всеукраїнський фестиваль дитячих та юнацьких команд КВН «ЖАРТ-ПТИЦЯ-2014». Незважаючи на складну ситуацію в країні, 18 команд КВН шкіл, ліцеїв, гімназій, коледжів, училищ, технікумів з усієї України приїхали в Затоку, щоб взяти участь у фестивалі. Закарпатську школу гумору на фестивалі традиційно представила команда ужгородської гімназії "Вхід у змінному взутті". Гімназисти завжди повертались з фестивалю з нагородами, але цього року їм вдалося взяти головний приз - Гран-прі фестивалю. Дамо слово учасникам команди:
Ось уже 14-й рік підряд команда "Вхід у змінному взутті" бере участь у фестивалі дитячих та юнацьких команд КВН "Жарт-птиця 2014". Цього року, як і минулого, ігри проходили у будинку культури селища Затока, кінозалі "Волна".
День 1, заїзд.
Нас знову залюбки прийняв пансіонат "Рута". ВуЗВ, як зазвичай, заїхали на день раніше за інші команди. По приїзду ми одразу ж прийнялися за роботу. Так як ми у "Руті" були одні, нам вдалося репетирувати у цілковитій тиші під шум моря.
День 2, заїзд інших команд.
З самого ранку нас розбудили двигуни автобусів, які практично щохвилини привозили нові команди. Легендарний 9-й корпус у "Руті" миттєво заповнився юними КВНівцями та їх керівниками. Привітавшись одне з одним, команди дружно зібралися на загальні збори у кінозалі "Волна". Після зборів нам видали перший імпровіз на тему "Моє місто". Ввечері у корпусі панувала тепла та дружня атмосфера, усі команди були налаштовані на плідну роботу.
День 3, перша гра.
Уже зранку ми розпочали репетиції "Візитки" та "Імпровізу". Ми хотіли з першого дня зарекомендувати себе, як потенційні переможці. Пообідавши, ми відправилися у зал на автобусі. Команди розділили на три гри, ми потрапили у останню. Після офіційного відкриття почалися ігри .Ось він довгоочікуваний момент. Ми не стояли на сцені "Волни" цілий рік! Розпочали з "Візитки" за яку отримали найвищі бали з усіх команд. На розминці нам вдалося дати кілька влучних і смішних відповідей. Завершальним був "Імпровіз". Жартували ми на тему "Моє місто". Так як ВуЗВ вже 14-й рік в Затоці, то вона стала нам рідною і ми вирішили провести екскурсію для тих, хто тут вперше. Ось вона - перша перемога, яка вивела нас на перше місце у рейтингу серед команд. Та з перемогою прийшла і перша критика. Деякій частині залу не сподобалося, що ми жартуємо про Затоку, а не про рідний Ужгород. Редактори фестивалю миттєво стали на захист нашої команди. Закінчилися ігри, і ми отримали ще один імпровіз на тему "Єралаш".
{g}
День 4, друга гра.
Ранок знову почався з репетицій. Так як наша команда відкривала другий ігровий день, то часу в нас було обмаль. Гарно розпочавши, нам вдалося розсмішити журі домашнім завданням та відповідями на "Фоторозминці". Вирішальним знову став "Імпровіз". На ньому ми висміювали історію сворення тележурналу "Єралаш". Гра закінчилася перемогою, яка дала нам надію на головний приз фестивалю. Після "розбору польотів" нам надали інформацію про третій ігровий день.
День 5, третя гра.
Девізом того дня була фраза "А на останок я скажу...". Команди жартували у вільному стилі і говорили прощальні слова зі сцени. Відкривав ігри імпровізаційний конкурс, який видали за 10 хвилин до початку гри. Команди придумували кричалки в підтримку тієї чи іншої професії. Ми підтримували бібліотекаря. Потім була розминка з журі, на якій нам не дуже вдалося розсмішити зал. Останній конкурс також був не вдалим для нас. Наші вокалісти через емоції, які кипіли в нас, забули слова пісні, але на оцінки це не вплинуло і ми знову перемогли. Після конкурсу "переспіванок" почалося нагородження. Серед купи нагород ВуЗВ вибороло такі:
- подяка за багаторічну співпрацю;
- диплом "за кращий гумористичний дизайн" у конкурсі дизайну футболок в підтримку руху "No hate speech movement";
- краща акторка (Векслер Ірина);
- міні-містер фестивалю (Помфюк Даніель).
І нарешті довгоочікуване Гран-прі, яке команда не вигравала з 2004 року.
День 6, виселення.
Зранку ми склали речі, здали кімнати покоївці і влаштували фотосесію на пляжі. А потім, попрощавшись з друзями та старшими "колегами", ми відправилися в Одесу. Після невеликої прогулянки містом ми сіли у поїзд і поїхали у рідний Ужгород, де на нас з нетерпінням чекали батьки.
Отже, ще один фестиваль позаду. Цього року він був дуже вдалим, адже ВуЗВ вибороли гран-прі. Та не було б цього без підтримки старших. Ми кажемо велике спасибі Сергію Денисенку, Олександру Шевелюку, Олександру Шаміну, батькам, керівництву гімназії і усім хто підтримував і допомагав нам на фестивалі.
До наступних зустрічей!
ВуЗВ любить вас!
Команда "Вхід у змінному взутті" та керівництво гімназії висловлює подяку батькам гімназистів, які зробили можливою поїздку на фестиваль. Це Юрій Журкі, Володимир Химинець, Микола Жолтані та Василь Цирик. Окрема подяка Закарпатській лізі КВН та Клубу КВН ПАДІЮНу.
Фото - Сергій Денисенко