Основною метою акції є зробити територію селища і сіл району чистішими, прибрати стихійні сміттєзвалища, а також допомогти українським воїнам. Заодно, є можливість оцінити реально активність наших земляків.

Пройшов місяць.. Що спостерігаємо і маємо?

У опитуванні, створеному у соцмережах про доцільність даної акції, 41 особа підтримала громадську ініціативу. Тільки 4 особи (згідно опитування) вважають це непотрібним.

Районна газета «Карпатська зірка» оцінила участь молоді у флешмобі IceBucketChallenge (виклик відром льоду) та висвітлила цю подію. Проте акція, спрямована на покращення стану селища, району, яка теж є реальною допомогою українським воїнам, не знайшла свого відображення на шпальтах районки.

Станом на 17 жовтня у акції прийняли участь 8 осіб із 22 запрошених. Гроші перерахували на потреби воїнів 8 осіб.

Це багато чи мало? Цікаве питання… Зважаючи на те ,що «громадських активістів» у Великому Березному набагато більше… Ми вже не наголошуємо на тому, що до акції можуть самостійно приєднуватися усі жителі селища та району, які мають бажання бачити своє селище, село чистішим і навчати власним прикладом цьому інших мешканців.

Розпочав акцію Ярослав Ріпич, який прибирав територію біля селищної автостанції і наглядно показав, що зібравши всього один мішок сміття, можна зробити чистою і охайною чималу площу. Проте за місяць там знову можна йти прибирати... На превеликий жаль...

До участі також запрошена і молодь, яка так яскраво провела флешмоб з обливанням водою перед районною адміністрацією, але, на жаль, жоден її учасник не приєднався до справді корисної для селища і армії акції «Прибери селище – допоможи армії».

Запитання до наших земляків: «Чому не підтримали акцію у рідному селищі або селі?» - риторичне напевно. У кожного на це є свої причини (передвиборні проблеми, власні принципи та міркування тощо).

Та дивним є те, що багато «активістів» борються за «чистоту» у місцевій владі, за правильність використання коштів, спрямованих на розвиток селища і району, за високі ідеї та принципи тощо. Але попри те не долучаються до наведення чистоти у селищі, селі, біля свого подвір’я. Адже рідне село і селище – наш дім. І кому, як не нам, прибирати і підтримувати порядок у ньому?