Минулих вихідних студенти третього, четвертого та п’ятого курсів історичного факультету разом із завідувачем археологічного музею УжНУ, кандидатом історичних наук Володимиром Мойжесом та доцентом Ігорем Прохненком відвідали Будапешт. Поїздки такого формату ще не було – все організував і якнайкраще провів завжди активний і веселий Ігор Анатолійович.
Виїхали мікроавтобусом у ніч на суботу. Після затяжного стояння на угорсько-українському кордоні та кількагодинної їзди просторами Угорщини мандрівники зранку прибули до Будапешта – міста «два в одному». Там їх зустрів Максим Мордовін – він і проводив цікаву й змістовну екскурсію по явних і прихованих пам’ятках міста.
Розпочали маршрут із Буди. Піднявшись на територію Будайської фортеці, студенти-історики оглянули будівлю Національного архіву Угорщини та чудову готичну церкву Святого Матяша, яку всюди обійшли всередині, адже там є де погуляти й на що подивитися. Духовно очищені й майже безгрішні :-), мандрівники вийшли на одну з башт Рибацького бастіону й насолодилися краєвидом на Дунай, на будівлю Державних зборів й на сам Будапешт загалом.
Удосталь помилувавшись, студенти оглянули пам’ятник засновнику Угорського королівства Святому Іштвану, вийшли за стіни фортеці й примандрували до будинку жіночих терм. Зайшовши в кімнату сербської лазні з басейном, нікого не налякали, адже відвідувачок не було. Очищені духовно студенти на чолі з Ігорем Анатолійовичем очистилися й тілесно. Поплававши трішки, історики оглянули кімнату турецької лазні з басейном. Але вже порожнім. Вочевидь, доки студенти плюскалися, працівники установи швиденько спустили воду, щоб мандрівники й сюди не дісталися. А так хотілося!
Очистившись усіляко, студенти оглянули пам’ятник Святій Ержибет і церкву Святої Катерини. Далі ввійшли в палац Матяша та відвідали музей історії Будапешта з цікавими експозиціями глечиків, озброєння й ажурних кахельних печей. Цікаво було працювати з мультимедійними сенсорними екранами-екскурсоводами, на які майже не натрапиш у наших музеях.
{g}
Перейшовши на бік Пешта, історики наблизилися до Державних зборів. Оскільки якраз тоді відбувалася цікава церемонія зміни почесної варти, то все обійшлося мирною фотосесією на тлі споруди парламенту й ритуалу з озброєними солдатами. Не оминувши увагою пам’ятник Лайошу Кошуту, мандрівники вирушили на острів Маргіт, де оглянули могилу Святої Маргіт у домініканському монастирі. Там і сонце сіло.
Повертаючись магічно освітленим містом до свого готелю, студенти вшанували Тараса Шевченка біля його будапештського пам’ятника.
Наступний день історики почали з відвідин бібліотеки Університету Л. Етвеша. Далі прибули до Угорського національного музею, де проблукали близько трьох годин. Ознайомитися було з чим: артефакти римського періоду, чарівні ювелірні прикраси, зброя, казкові королівські регалії, монети епохи середньовіччя, експозиції, присвячені подіям ХІХ та ХХ століть.
Історики оглянули також сербську православну церкву на Сербській вулиці, а далі – готичний храм Св. Петра. Усередині нього йдуть археологічні розкопки та видніється поховання, майже наполовину розчищене. Звідси студентів провели під самий дах церкви до механізмів її годинника. Завершили історики свою дводенну екскурсію Будапештом на площі Героїв.
Подорож виявилася дуже вдалою й переповненою позитивних вражень. Сприяла й погода, яка протягом усього часу була сонячною. А все тому, що на святих дощ не падає, як каже Ігор Анатолійович. Історики дуже вдячні Максиму Мордовіну за незабутню екскурсію, а також профкому студентів УжНУ, який допоміг послабити фінансовий тягар поїздки.
Юрій Офіцинський, студент ІІІ курсу історичного факультету